Міській владі вже треба готуватися до відселення людей із Кропивника

Цього тижня науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу презентували результати запровадження екологічного моніторингу стану довкілля, контролю засоленості поверхневих і підземних вод, зон просідань та гірничих розробок на території гірничо-хімічних підприємств міста Калуша та сіл Сівки-Калуської і Кропивника.
Переглядів: 9876
За оцінкою фахівців, якість ґрунтових вод за 50 років природнім чином повернеться до нормального рівня

Нагадаємо, в червні управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради провело переговорну процедуру з представниками Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, за результатами якої було вирішено укласти угоду з цим підрядником. Вартість моніторингу склала  420 тис. гривень. Кошти Калуській громаді виділили з обласного бюджету.

Моніторинг проводили за двома основними напрямками: геодезичні і геофізичні дослідження територій над шахтними виробітками у селах Кропивнику, Сівці-Калуській та в районі вул. Європейської в Калуші, метою яких було отримання обґрунтованих даних щодо безпечності проживання та проїзду транспорту на цій території. Другий напрямок — геохімічні дослідження, метою яких було вивчення засоленості водоносного горизонту та аналіз вмісту шламонакопичувача, Домбровського кар’єру і хвостосховища №2.

Найбільша загроза просідання — в Кропивнику

Науковці працювали відповідно до технічних завдань, відтак дослідження проводили по реперних профілях рудників «Ново-Голинь» (села Кропивник і Сівка-Калуська) та «Калуш» (вул. Європейська). Також додатково обстежили два житлової будинки на вул. Івана-Франка в Кропивнику для прогнозування процесів просідання, адже тут є тріщини. Хоча, як ішлося під час презентації, ці будинки розташовані над рудником «Голинь», де загалом моніторингу не було. Також дослідження не охоплювало інші, окрім вул. Європейської, території Калуша, зокрема, район вулиць Глібова, Мостиської, де утворюються провальні воронки.

За результатами топогеодезичних та геофізичних досліджень побудовано карти просідання земної поверхні.

Як засвідчив аналіз динаміки осідання земної поверхні, станом на серпень 2021 року спостерігаються аномально великі величини осідань частини реперів на території села Кропивника. Востаннє спостереження тут проводили в грудні 2013 року. Відтоді на місці сільськогосподарських угідь утворилося озеро.

«Зафіксовані загрозливі швидкості осідання реперів поблизу озера величиною понад 1 мм на день, а також наявність житлових будинків поблизу обумовлює необхідність постійного геодезичного моніторингу (мінімум дві серії на рік)», — зазначено у висновках науковців.

Велика перерва між спостереженнями не дає можливості встановити, коли саме відбулася інтенсифікація процесу просідання, спрогнозувати його динаміку та перебачити місце можливого утворення провалів.

Геофізичні дослідження підтвердили, що саме в Кропивнику слід очікувати активних процесів просідання земної поверхні. Тут усі будинки, які знаходяться над шахтними виробітками, перебувають  у небезпечній зоні, йшлося під час презентації.

Науковці пропонують міській владі два варіанти. Перший — відселити людей з будинків, розташованих в зоні можливого просідання. Першочергово — в межах виявлених і підтверджених мульд осідання, а це 70 житлових будинків у Кропивнику. Другий — систематично, мінімум раз на рік, вести спостереження за просіданням поверхні до повної стабілізації процесів і приймати рішення про відселення за даними таких спостережень. Для цього потрібне постійне фінансування геодезичної групи в складі мінімум трьох фахівців.

Щодо  Сівки-Калуської, то тут просідання на початковій стадії, а небезпечні зони можуть з’явитися в майбутньому.

На вул. Європейській науковці також виявили зону ослаблення гірничого масиву — вона перебуває в напруженому стані і в майбутньому може становити небезпеку.

«По вул. Європейській зафіксовано протяжну зону осідання. В межах зони формуються дві локальні мульди, які з часом можуть призвести до провалу земної поверхні. Проте слід зазначити, що різниця в останніх вимірах складає 8 років. Коли сталася активізація, визначити неможливо. Необхідно виконати принаймні одну серію спостережень у 2022 або 2023 році для отримання відповіді на поставлене питання», — зазначено у висновках.  

Це ж стосується і двох будинків у Кропивнику: на стінах одного виявили 13 тріщин, іншого — 10, але тут провели лише першу серію спостережень. А для того, щоб надати рекомендації (наприклад, щодо відселення людей), потрібні як мінімум дві серії.   

«Якість і ефективність робіт з оцінки стану мульди просідання і прогноз небезпечних ситуацій суттєво знижується, а в деяких випадках є взагалі неможливим, внаслідок того, що власники земельних ділянок, на яких розміщені ґрунтові репери спостережної станції не тільки чинять спротив проведенню спостережень, але й знищують знаки», — йдеться у висновках науковців.

Відтак ряд реперів втрачені, ще частина — пошкоджені.

Загалом, як ішлося під час презентації результатів моніторингу, міській владі вже треба готуватися до відселення людей у Кропивнику, оскільки з великою імовірністю просідання тут прогресуватиме. 

У шламонакопичувачі купатися не рекомендують

Для дослідження засолення ґрунтових вод використовували свердловини, які в 2019 році пробурив інших виконавець екологічного моніторингу — ТзОВ «Ноосфера Групп» (ця ж компанія продовжувала дослідження в 2020 році. — Авт.). Частину з 20-ти свердловин знищили, тож залишилося 16.

Аналіз проб зі спостережних свердловин підвередив підвищену мінералізацію ґрунтових вод. Причому показники 2021 року практично повторюють показники 2019 року. 2020 рік виявився аномальним щодо засолення — можливо, через посуху. Ореол засолення зростає, — показав моніторинг. Джерелом засолення водоносного горизонту є хвостосховища і солевідвали. Домбровський кар’єр в найближчих два-три роки загрози не становитиме.

«Рекомендації тут можуть стосуватися рекультивації хвостосховищ та солевідвалів. На нашу думку, така рекультивація тільки відтягне час засолення території та буде пов’язана з витратою бюджетних коштів. Слід надати природі використати її можливості в частині відтворення гідрогеохімічної ситуації», — вважать дослідники.

За оцінкою фахівців з інституту Гірхімпром, якість ґрунтових вод за 50 років природнім чином повернеться до нормального рівня. 

Щодо Лімниці, то загроза для неї зараз відсутня — фронт засолення рухається до річки, проте в найближчих три роки він до неї не дійде. Щодо загрози для міського водозабору, то вона не є значною: він живиться водою з Чечви, яка розташована вище зони міграції солей.

Щодо проб води з відкритих водойм — Домбровського кар’єру, хвостосховища №2 та шламонакопичувача, то в них перевищено допустимий вміст хлоридів у 32, 120 і 144 рази відповідно. У пробах з кар’єру та хвостосховища також виявили перевищення вмісту металів. У пробах з шламонакопичувача у зв’язку з високим вмістом хлоридних та сульфатних солей вимірювання вмісту металів не проводилося . Зокрема, в пробах води, відібраних з хвостосховища №2, виявили суттєве перевищення гранично допустимого вмісту кадмію,  цинку, калію, літію, натрію, молібдену і ванадію, у пробах води з кар’єру — ці ж метали плюс хром.

«Купання в зазначених водоймах не є безпечним», — зробили висновок науковці.

Зважаючи, що шламонакопичувач є популярним місцем відпочинку та купання, причому не лише для калушан, науковці рекомендували міській владі звернутися ще до Одеського інституту курортології  для отримання висновку щодо безпечності такого купання. Поки ж цього робити не радять.

Як повідомив начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій Іван Дембич, екологічний моніторинг наступного року буде продовжено: міська влада планує отримати на ці цілі 500 тис. гривень з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Крім того, розраховують залучити  понад 4 млн гривень із державного бюджету на комплексний екологічний моніторинг, який вже включатиме території над іншими шахтними полями. Після його проведення стане зрозумілою динаміка розвитку загрозливих процесів і тоді можна буде клопотати про допомогу держави для відселення людей, за потреби — закривати рух вулицею Європейською чи планувати інші заходи.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка