У міської влади була можливість продовжити практику виділення допомоги тим, хто живе у будинках з лічильниками Надалі мешканці мають перейти на індивідуальне опалення, а влада має подбати лише про тепло для бюджетних установ. У дусі цієї стратегії у грудні і січні Калуською міською радою приймалися рішення про надання дозволів на виготовлення проєктів детального планування території для встановлення модульних котелень.
Нагадаємо, цього опалювального сезону у Калуші послугами з централізованого теплопостачання ще користуються 5598 споживачів. Під’єднані до центрального опалення 208 житлових будинків. З них 144 будинки отримують послуги з централізованого теплопостачання від ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» (4138 споживачів) і 64 будинки — від квартальних газових котелень КП «Калуська енергетична компанія» (1935 споживачів).
Важливо, що за законодавством, 1 липня 2022 року — останній термін, до якого мають бути встановлені будинкові прилади обліку теплової енергії і холодної води. Їхнє встановлення регламентує Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який всупив у дію в 2017 році. Свого часу у Калуші почали встановлювати будинкові лічильники тепла і станом на 2018 рік було встановлено 24 такі прилади на 35 будинків (деякі — на групи будинків). Загалом ними оснащені менше половини багатоповерхівок, які отримують тепло від квартальних котелень. Однак в будинках з лічильниками споживання теплової енергії в середньому є вдвічі вищим, ніж закладено у тарифі. Відтак саме тут споживачам послуги центрального опалення виставляють до оплати космічні суми: 5000-7000 гривень і більше на місяць. Наприклад, за грудень тариф на опалення від КП «КЕК» для споживачів послуги з теплопостачання у будинках без лічильників склав 51,42 гривні за 1 кв. метр, а у більшість будинків з лічильниками він вийшов понад 70 гривень за 1 кв. метр. Причому у дев’яти будинках — понад 100 гривень за 1 кв. метр (рекорд — 112,44 гривні за 1 кв. метр на вул. Сівецькій, 8).
В останні роки будинкові лічильники в Калуші не ставили. Проте, як з’ясувалося, — планують. І це може означати, що відмова від центрального опалення вже не стоїть на порядку денному. Так, 4 лютого на оперативній нараді у міськвиконкомі Калуський міський голова Андрій Найда доручив на найближчий вівторок скликати нараду з приводу комерційного обліку теплової енергії.
«Оператор – «Калуська енергетична Компанія» зобов’язаний встановити теплові лічильники. Маємо чітко визначити терміни повідомлення людей, що плануємо встановити лічильники і починати займатися», — сказав міський голова.
На нараду доручили запросити представників КП «КЕК», управління житлово-комунального господарства, а також Калуської ТЕЦ, управляючих компаній і ОСББ будинків, які опалюються від ТЕЦ.
Закон про комерційний облік говорить, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або ж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку.
У разі, якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, або ж повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.
При цьому витрати оператора на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку теплової енергії включаються до складу тарифів на теплову енергію. Отже може так вийти, що калушани, які живуть у будинках без лічильників, будуть платити комунальному підприємству не лише космічні цини за тепло, але й за сам лічильник (раніше їх купували за рахунок бюджету).
До речі, цей же закон говорить, що органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будинків (які були під’єднані до мереж до 2017 року) та на забезпечення їхньої охорони.
Проте у програмі підтримки КП «КЕК» з міського бюджету на 2022 рік таких видатків немає. Нагадаємо, 1 млн 750 тис. гривень за програмою передбачено на закупівлю будинкових лічильників холодної води. Загалом у Калуші без таких лічильників поки що 200 багатоквартирних житлових будинків. Під час затвердження програми на сесії міської ради повідомили про те, що будинкові лічильники обліку теплової енергії встановлювати не планують, оскільки розроблять план дій відключення споживачів від центрального опалення і переходу на індивідуальне. Тож і коштів на їхню закупівлю не закладали.
Вірогідно, зміна риторики керівництва міста має іншу мету — спонукати людей добровільно відмовлятися від послуги центрального опалення і при цьому не претендувати на допомогу з бюджету для переходу на індивідуальне. Як відомо, зараз у Калуші діє порядок за яким, у разі якщо рішення про від’єднання будинку від центрального опалення приймає міська рада споживачам цієї послуги надають допомогу в розрахунку на електричне індивідуальне опалення).
Про тарифи на опалення
Останнім часом калушани, які отримують шокуючі платіжки за опалення (особливо у будинках з лічильниками. — Авт.), через соціальні мережі висловлюють своє обурення і тарифами, і політикою міської влади.
Відтак у понеділок, 31 січня, під час оперативної наради міський голова Андрій Найда доручив керівнику «Калуської енергетичної компанії» Петру Шевчуку підготувати презентацію і показати калушанам структуру тарифу, які цифри економічно обґрунтованого тарифу і різницю «яку відшкодовують усі платники податків, включаючи з найдальшого села». За словами міського голови, люди, які не розуміють, у чому полягає такий великий тариф, запускають незрозумілі речі і їм треба дати пояснення чому так відбувається.
Комунальне підприємство вже оприлюднило структуру тарифу на опалення. Зокрема, повідомляється, що рішенням Калуського виконавчого комітету від 26.10.2021 року тариф на послугу з постачання теплової енергії для населення встановлено на економічно обгрунтованому рівні — 2639,99 гривні за Гкал з ПДВ. Проте виконком зобов’язав КП «Калуська енергетична Компанія» застосовувати тариф на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення на рівні 1810,74 гривен за Гкал з ПДВ.
«Тобто тариф, що застосовується на послугу з постачання теплової енергії для населення, нижчий від економічно-обґрунтованого на 829,25 гривень за Гкал або на 31,4%», — зазначено у повідомленні.
У зв’язку з цим варто нагадати, що застосування тарифу від 2020 року — це не соціальна послуга споживачам. А виканання зобов’язання, яке взяла на себе міська рада.
Нагадаємо, наприкінці вересня було підписано Меморандум між центральною владою і громадами, за яким міста взяли на себе зобов’язання не підвищувати тарифи на опалення для населення, а для компенсації різниці у тарифах держава зобов’язалася у 2022 році виділити додаткові 4% податку з доходів фізичних осіб. Це зобов’язання виконали і до міського бюджету зараховують не 60% податку як досі, а 64%. У міському бюджеті на 2022 рік обґрунтований план доходів податку з фізичних осіб –— понад 387,2 млн гривень. Отже, додаткових 4% — це понад 24,2 млн гривень.
При цьому у програмі фінансової підтримки КП «КЕК» на 2022 рік є 10 млн гривень на оплату природного газу та його розподілу і 1 млн гривеньміської влади була можливість продовжити практику попередників щодо виділення допомоги калушанам, які живуть у будинках з лічильниками на оплату електроенергії і її розподіл. Фактично, це різниця у тарифах, яку дала держава. Причому менша її частина. Отже у , користуються послугою з центрального опалення і є соціально вразливими — отримують субсидії і пільги. Нагадаємо, таку допомогу для оплати за опалення у Калуші виділяли з 2017 по 2020 рік. Людям компенсували різницю у нарахуваннях, оскільки за лічильником централізоване опалення виходить дорожчим за соціальну норму, яка береться до уваги при нарахуванні субсидій. Таким чином, люди мали можливість оплатити опалення та не накопичували борги з ризиком втрати субсидії.
Аргумент про те, що покриття різниці у тарифах відбувається за рахунок податків мешканців найвіддаленіших сіл — сумнівний. Так, жителі сіл можуть отримати субсидію на тверде паливо. Проте у Калуші з 2022 року вони можуть претендувати і на допомогу з бюджету (до 3000 гривень) для забезпечення твердим паливом (дровами), якщо перебувають у складних життєвих обставинах. І це правильно. То чому таку допомогу не можуть мати і споживачі центрального опалення, які так само перебувають у складних обставинах і доходи яких не дозволять оплачувати за цю послугу? Тим більше, що є ресурс — 4% ПДФО від держави.
Щодо структури тарифу від «КЕК», то 61,4% — це паливо, 28,2% — зарплата з нарахуваннями, 3,7% — електроенергія, 2,2% — інші витрати і 4,4% — прибуток комунального підприємства. Як прокоментував міський голова на нараді 4 лютого, на розвиток лише 4%, а ціни космічні, бо така ціна газу. Причому, це пільгова ціна газу, лише на цей сезон. А якою вона буде надалі — невідомо.
У принципі, схожа структура тарифу на централізоване опалення була і раніше. Наприклад, коли затерджували тариф у 2020 році, то в його структурі питома вага витрат на паливо (природний газ) та електроенергію складала близько 60%. Близько 33% — витрати на заробітну плату та відрахування на соціальні заходи, 13% — втрати. Прибуток комунального підприємства у тариф тоді не закладали.
До речі, міська влада займає принципову і жорстку позицію не по всіх тарифах. Нагадаємо, у квітні минулого року в Калуші затвердили тариф на поводження з відходами для ТОВ «ЕКО-Прикарпаття» — 23 гривні з людини за місяць зі складовою за захоронення сміття у розмірі 31,52 гривні за 1 куб. метр. Згодом тариф на захоронення затвердили у меншому розмірі 30,13 гривні за 1 куб. метр (у дію він вступив з 5 липня 2021 року. — Авт.). У зв’язку з таким рішенням мала б подешевшати і вартість послуги з поводження з відходами від ТОВ «Еко-Прикарпаття». Проте тариф так і не переглянули. Відтак калушани переплачують за сміття близько 26 тисяч щомісячно.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка