У Калуші — зміна пріоритетів: замість медичного центру — 23-метровий пам’ятник

У серпні минулого року виконавчий комітет Калуської міської ради прийняв рішення про проведення відкритого архітектурного конкурсу на кращий проєкт меморіального комплексу «Борцям за волю України» та прилеглої до нього території. Місце його розташування — на бульварі Незалежності, поблизу каменя Незалежності. За умовами конкурсу, переможець отримає право на подальше проектування пам'ятника та його виконання в матеріалі. Проєкти, яким присуджена основна та заохочувальні премії, переходять у власність Калуської міської територіальної громади.
Переглядів: 13102
Можливу ціну комплексу не називають. Без сумніву — це десятки мільйонів гривень. Фото: kalushcity.gov.ua

Термін подачі пропозицій на участь у конкурсі завершився 28 січня. Загалом на цю дату були подані чотири пропозиції. А 9 лютого відбулося засідання журі конкурсу, яке обирало найкращий проєкт.

Усі чотири пропозиції були допущені до конкурсу, а з презентаціями своїх робіт виступили два колективи авторів: Ігор Семак і Петро Пострильоний  (перший — директор калуського комунального підприємства «Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро», другий — колишній головний архітектор Калуша) та Степан Дутчин й Артур Антонов. Автор ще одного проєкту — Степан Федорин — на засіданні журі не був, проте його пропозицію представили. Щодо авторів четвертої позиції — А. Кос і Я. Кос, то їх також не було. Крім того, вони не подали повного пакету документів, зокрема, ситуаційного плану, моделі пам’ятника тощо. Тож їхню роботу не презентували і не обговорювали.

Проєкт Степана Федорина, центральним елементом якого є скульптура вершника на коні, члени журі практично відкинули. Ідея не зовсім підходить для меморіального комплексу. Крім того, схожі пам’ятники є у Києві і Львові. У підсумку пропозиція посіла третє місце на конкурсі, а автор отримає за свою роботу премію у розмірі 3000 гривень.

Переможця конкурсу журі обирало з-поміж двох пропозицій. Степан Дутчин і Артур Антонов представили два варіанти пам’ятника — скульптурної композиції у вигляді постатей борців за свободу України різних епох. Попереду — скульптура хлопчика як символ майбутнього захисника України. Висота скульптур — приблизно 3,5 метра. За задумом, камінь Незалежності мав залишатися на своєму місці, тільки бути піднятим, а скульптурна композиція мала бути встановлена попереду нього. Проект благоустрою території також передбачав влаштування підвищення — стаціонарної сцени. І, що важливо, — збереження зелених насаджень, зокрема, великих ялинок. Цей проєкт меморіального комплексу посів друге місце, а автори розділять 7 000 гривень премії.

Степан Федорів і Артур Антонов представили скульптурні композиції у вигляді постатей борців за свободу України різних епох. Попереду — символ майбутнього захисника України

Члени журі, зокрема міська влада, бачать меморіальний комплекс більш масштабним і величним. Тож у конкурсі перемогла пропозиція Ігоря Семака і Петра Пострильного, які отримають 20 000 гривень премії.

Проєкт-переможець, у разі його реалізації, має шанс стати найвищим пам’ятником на Прикарпатті та зможе посперечатися зі схожими пам’ятниками в обласних центрах. Пропозиція виглядає так: насипний курган (діаметр в основі — 50 метрів, на плато — 20 метрів), бетон і сходи. Основою композиції є підкова, яка, фактично, огортає курган, залишаючи прохід попереду. Композиція піднята на 1,6 метра: за задумом, люди, які будуть переходити на інший бік конструкції, ніби кланятимуться героям. На зовнішньому боці стрічки-підкови може бути 5-6 горельєфів, які відображають історичні події боротьби за волю України з відповідною текстовою інформацією, а з внутрішнього боку — горельєфи видатних українських діячів, наприклад, Михайла Грушевського, Івана Мазепи, Степана Бандери. А центральним елементом композиції є три бетонні стовпи (верхівка символізує тризуб) та пам’ятник матері України, піднятий на висоту 2,5 метра. Матеріал пам’ятника — бронза, горельєфи — з бетону, тоновані під бронзу. Висота стовпів — 18-19 метрів (це приблизно будинок на 5 поверхів), а усього меморіального комплексу — 23-24 метри. Для порівняння: нещодавно меморіал борцям за волю України відкрили у Черкасах. Висота колони разом із бронзовим пам’ятником на вершині — всього 17 метрів.

Більшість членів комісії вважають, що такий меморіал не терпить поруч інших споруд

Як ішлося під час конкурсу, комплекс буде проглядатися з віддалі 500 метрів. А його можливу ціну не називають. Без сумніву — це десятки мільйонів гривень. Наприклад, значно скромніший за масштабом меморіальний комплекс Степана Бандери в Івано-Франківську у 2009 році коштував близько 7 млн гривень.

У цілому, такий розмах і масштаб (справжня гігантоманія) були характерними для монументів епохи соціалізму.  Хоча часто зупинитися, задуматися і вшанувати (а саме це основна функція меморіалу. — Авт.) спонукають особливі деталі й елементи. При цьому розмір, відстань поглядання і домінування скульптури над усім навколо не мають жодного значення.    

Більшість членів комісії, з представниками влади включно, вважають, що такий меморіал не терпить поруч інших споруд — тут може бути лише відпочинкова зона. Більше того: реалізація проєкту-переможця унеможливлює втілення іншого проєкту — будівництва на бульварі Незалежності медичного центру.

Нагадаємо, Калуська міська рада ще у травні 2019 року затвердила проєкт детального планування території, обмеженої бульваром Незалежності, річкою Сівкою, проспектом Лесі Українки і вулицею Євшана. Тут передбачене будівництво багатоквартирного житлового будинку, меморіальний сквер і медичний центр — позаду каменя Незалежності. Тоді йшлося про те, що Калуш конче потребує нового медичного центру (існуюче приміщення поліклініки не справляється з напливом людей, площ критично не вистачає про що свідчать зокрема черги під час пандемії), що він для зручності калушан має знаходитися у центрі міста, а земельна ділянка на бульварі Незалежності — єдине належне для такого будівництва місце, яке поки залишається вільним. До речі, такий варіант підтримали не лише депутати, але й громадські активісти і учасники АТО. Згодом для будівництва медичного центру сформували земельну ділянку, кілька місяців тому Калуська міська рада надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею майже 0, 5 гектара у районі бульвару Незалежності у постійне користування Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги.

Станом на 9 лютого риторика влади вже змінилася: потрібен масштабний пам’ятник, який об’єднає місто і буде його центром (хоча меморіальний комплекс за винятком святкувань стоятиме пусткою. — Авт.), рішення про медичний центр передчасне, а проєкт детального планування можна переробити. Мовляв, 30 років тому перше скликання міської ради задумало тут меморіальний комплекс, але тоді не було можливості реалізувати цей задум. Однак відмовлятися від нього ніяк не можна. Натомість, як зазначив перший заступник міського голови Мирослав Тихий, будуть вивільнятися приміщення міської лікарні на вул. Каракая. Крім того, там є великі території, де можна збудувати медичний центр. Наскільки зручною для калушан буде поліклініка на околиці міста, та ще й поруч із лікарнею, у тому числі інфекційною, схоже, нікого не турбує.

Тож іде до того, що на розгляд міської ради винесуть питання про внесення змін до проєкту детального планування території і у ньому вже не буде місця для будівництва медичного центру. До будівництва меморіального комплексу невідомо коли приступлять: можливості бюджету обмежені, а проблем, зокрема, інфраструктурних, які теж вимагають багатомільйонних витрат і є для громади більш нагальними (наприклад, котельні для бюджетних установ, заміна мереж, ремонт доріг тощо), — чимало. Не виключено, що земля у центрі міста стоятиме пусткою ще багато років. У Калуші можливо все, у тому числі і встановлення тут МАФів.  

До того ж, раніше у Калуші планували інші пам’ятники, проте до реалізації не приступили. Наприклад, у 2019 році в Калуші провели відкритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт пам’ятника «Дзвонарство Калущини» та прилеглої до нього території. Тоді визначили найкращий проєкт (його автором теж був Ігор Семак. — Авт.), а пам’ятник мали встановити на розі вулиць Дзвонарської і Винниченка. Проте цей проєкт досі не фінансують.

Варто також нагадати, що ще у 2006 році на той час міський голова Ігор Насалик пропонував створити Пантеон Героїв — перепоховати у Калуші Євгена Коновальця, Петра Дорошенка і Степана Бандеру. Тоді ж депутати Калуської міської ради більшістю голосів ухвалили звернення до президента України Віктора Ющенка про перепоховання праху Степана Бандери у рідній землі — місті Калуші. Проте цей задум також не пішов далі ідеї.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка