Нині все, що пов’язане з країною-агресором, є неприйнятним Як повідомила «Вікнам» голова постійної депутатська комісія з гуманітарних питань Калуської міської ради Леся Кирилович, поки немає переліку вулиць, які можуть перейменувати у Калуші. А міське управління архітектури і містобудування станом на 12 квітня вивчає одну пропозицію — щодо перейменування вулиці Пушкіна. Про це у коментарі зазначила заступниця начальника управління Людмила Семеняк.
Перейменування вулиці Пушкіна у Калуші активно обговорювали у 2016-2017 роках. Тоді було зареєстровано кілька петицій із різними пропозиціями. Щоправда, ідею перейменування вулиці не підтримали ні калушани, ні міська влада. Зокрема, вулицю Пушкіна пропонували перейменувати на честь гетьмана Івана Мазепи (такою була пропозиція і Координаційної ради політичних партій і громадських організацій демократичного спрямування Калущини), на вулицю Небесної Сотні. Також була ідея назвати вулицю на честь кардинала Любомира Гузара. Зараз триває збір підписів під петицією про перейменування вулиці Пушкіна на вулицю Левка Лук'яненка. Її зареєстрували 12 березня і за місяць петицію підтримали 84 мешканці громади. Для того, щоб петиція потрапила на розгляд Калуської міської ради, необхідно, щоб її підписали щонайменше 150 мешканців громади впродовж 90 днів.
Фактично, вулицю пропонують перейменувати у рамках дерусифікації.
«У зв'язку із нападом РФ на суверенну Україну 24 лютого 2022 року, з огляду на всі звірства та злочини вчинені російською армією проти мирного населення України, є недоцільним називати одну із центральних вулиць міста Калуша іменем одного з росіян», — зазначено у петиції.
Як повідомила Людмила Семеняк, на початку квітня до міської влади надійшло ще одне звернення щодо перейменування вул. Пушкіна — на вул. Маріупольську.
Загалом в умовах повномасштабної війни росії проти України гостро постало питання перейменування вулиць, станцій метрополітену (у столиці) тощо, які були названі на честь відомих діячів країни-агресора. Такі ініціативи підтримують в інших містах України. І до речі, в Калуші вул. Пушкіна — не єдина, яка названа на честь російського діяча. У нас є вулиці Врубеля (російський художник), Ломоносова (вчений), Чехова (письменник) та інші.
До речі, частину вулиць, названих на честь російських діячів, у 2016 році пропонувала перейменувати Координаційна ради політичних партій і громадських організацій демократичного спрямування Калущини у рамках виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» (так званий закон про декомунізацію). Тоді координаційна рада подала перелік з восьми вулиць Калуша, які слід перейменувати, у тому числі вулиці Пушкіна і Ломоносова. Проте згодом було чітко визначено, що під Закон про декомунізацію у Калуші підпадають три вулиці: Руднєва, Черняховського та Скрипника. Щодо інших вулиць, то їхнє перейменування вимагало обов’язкового проведення громадських обговорень.
Нагадаємо, закон про декомунізацію передбачає, що перейменовувати слід вулиці, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки, назви, пов’язані з діяльністю Комуністичної партії, встановленням радянської влади, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України тощо. Для зручності місцевих громад Український інститут національної пам'яті та Інститут історії України Національної академії наук України створили перелік діячів, які підпадають під дію Закону про декомунізацію.
Відтак у 2016 році Калуська міська рада перейменувала три вулиці: вулицю, названу ім’ям російського революціонера Миколи Руднєва, на вулицю Володимира Тисовського; вулицю, названу ім’ям радянського партійного діяча Миколи Скрипника, — на вулицю Миколи Климишина, а вулицю, названу ім’ям радянського воєначальника Івана Черняховського, — на вулицю Дмитра Паліїва.
Минулого року Калуська міська рада декомунізувала ще одну вулицю — Ярослава Галана у селі Копанках. Її перейменували на вулицю Церковну.
У підсумку у Калуші виявилися декомунізованим лише дві вулиці: Руднєва і Скрипника. А вул. Черняховського залишається на мапі міста за рішенням суду. Так, житель вулиці оскаржив перейменування і у суді довів, що Черняховський не підпадає під закон про декомунізацію: його немає у списку Інституту національної пам’яті. А отже без урахування думки мешканців міська рада не могла приймати таке рішення.
Так само і перейменування вулиці Пушкіна (як і вулиць названих іменами інших російських діячів, якщо буде така ініціатива) вимагатиме проведення громадських слухань. Це вимога Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». У цьому Законі під об’єктами права власності також розуміються і сквери, бульвари, вулиці, провулки, проспекти, площі, майдани тощо.
Організація громадських слухань, а це може бути велике зібрання людей, в умовах військового стану — питання дискусійне. Крім того, перейменування вулиці за ініціативою міської ради тягне за собою видатки міського бюджету на реалізацію такого рішення.
Проте, якщо раніше суспільний запит на перейменування вулиці Пушкіна був помірним і така ініціатива повсякчас не знаходила підтримки ні у влади, ні в громади, то тепер — ситуація докорінно змінилася: все, що пов’язане з країною-агресором, є неприйнятним. Ось що з цього приводу написав у соцмережі калушанин, депутат Калуської районної ради Володимир Іваницький:
«Прослухав чергове відео Дмитро Корчинський. Як завжди оригінальні і слушні думки. Каже Дмитро, — уявіть що ви обороняючи своє місто від кацапні загинули обороняючи вулицю Пушкіна. Це ж ганьба для українських воїнів. З цим потрібно негайно щось робити. Невже немає достойних назв, щоб в разі чого, було не огидно вести бойові дії за таку вулицю?
Важко не погодитись з Дмитром.
Калушани, як кажете, вже за третім разом, ми спроможні знайти достойну назву нашій вулиці Пушкіна? Тим більше пушкінсьководи з Карпатнафтохіму і їх місцеві посіпаки думаю вже не будуть такі активні, як були при минулих спробах громади перейменувати цю вулицю.
П.С. (мій офіс саме на цій вулиці і я готовий понести видатки на заміну інформативних табличок)».
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
