Калушанки створили "вишиванку" на площі Героїв до Дня міста З перших днів війни Калуська громада включилася у волонтерський рух: громадські, релігійні організації, заклади бюджетної сфери, підприємства та звичайні мешканці взялися допомагали армії та постраждалим від війни регіонам. У місті відкрили пункти збору гуманітарної допомоги, пожертв, приймають вантажі з-за кордону. Допомогу відправляють у регіони, які постраждали від окупації, а також опікуються тисячами вимушених переселенців. Мешканці громади взялися готувати борщі, м’ясні тушонки, енергетичні батончики та інші вироби, плетуть маскувальні сітки і передають їх військовим на передову. Волонтери привозять з-за кордону автомобілі для потреб армії, організовують благодійні ярмарки, концерти, художники — продають картини, а за забрані кошти купують автомобілі, тепловізори, оптичні приціли та амуніцію для військових.
У калуському ліцеї налагодили приготування на передову борща у вакуумі
Приймає Калуші і вимушених переселенців. За офіційною інфомаацією, з 1 березня у Калуській громаді зареєстрували 9765 внутрішньо переміщених осіб, із яких на даний момент 2 522 знялись із реєстрації. У квітні жителі громади отримали компенсацію за безкоштовне розміщення понад 1600 переселенців. І це при тому, що не всі звертаються за такою виплатою, частина людей проживає у готелях тощо. За останньою інформацією, у дитячих садках проживають понад 100 вимушених переселенців, близько 300 дітей переселенців навчаються у школах громади, близько 10-ти дітей — відвідують заклади дошкільної освіти, тобто їхні батьки знайшли роботу. Для вимушених переселенців з 8 березня у Калуському ліцеї №2 організовано соціальну їдальню, у якій щоденно харчується понад 300 осіб. З квітня у Калуському ліцеї №7 переселенці також можуть безкоштовно отримати вегетаріанський обід — зараз це понад 100 осіб щодня.
Знайшли у Калуші прихисток працівники Новогродівської міської ради Донецької області з сім’ями — загалом близько 20 людей. Вони працюють дистанційно. А міський голова Новогродівки подарував Калуській громаді 1000 саджанців троянд.
У Калуському ЦНАПі дітей-переселенців розважали розмальовками про Калуш
У перші тижні війни головним питанням у Калуші було питання безпеки. А саме: на в’їздах до громади влаштували блокпости (згодом їх прибрали); була організована охорона об’єктів критичної інфраструктури; закупили вуличні гучномовці і сирени повітряної тривоги; готували укриття у підвалах житлових будинків (їх прибирали, осушували, забезпечували дерев’яними піддонами, мішками з піском для захисту вікон і освітленням); підготували укриття у закладах охорони здоров’я і забезпечили їх електрогенераторами.
У перші тижні війни у Калуші також шукали мітки ворога та можливих диверсантів.
За 100 днів війни обійшлося без надзвичайних ситуацій та перебоїв у забезпеченні основними послугами: газом, електроенергією, теплом і водопостачанням. Також справно вивозиться сміття. З часом настороженість падала і все менше людей належними чином реагують на сигнали повітряної тривоги.
100 днів калушани живуть у режимі воєнного часу: діє комендантська година (тепер з 23.00 до 5.00), режим світломаскування та обмеження на продаж алкоголю (у перші тижні діяла повна заборона).
Рішення воєнного часу
Калуська громада включилася у реалізацію урядової ініціативи із забезпечення продовольчої безпеки України — залучення до обробітку якомога більших площ сільськогосподарської землі: аграріям на пільгових умовах (без аукціону на один рік) передали в оренду 17 земельних ділянок комунальної власності загальною площею понад 230 га та надали дозвіл на виготовлення документації ще 26-ти ділянок орієнтовною площею майже 335 га.
У Калуші ініціювали перейменування вулиць, названих на честь російських діячів та пов’язаних з державною-агресором: першочергово хочуть перейменувати 23 вулиці, з яких 13 — у селах громади і 10 — у Калуші, у тому числі і вулицю Пушкіна (калушани зареєстрували три петиції з різними варіантами назви цієї вулиці, одна з яких —і з пропозицію назвати її на честь загиблих на війні захисників України братів Бутусіних отримала необхідну для розгляду владою підтримку мешканців).
Також міська влада підтримала заборону церкви московського патріархату. Активісти вимагали, щоб калуська громада цієї церкви перейшла до Православної церкви України, проте відповіді на свою вимогу не отримали.
Після закриття церкви московського патріархату на її огорожу повісили гасло "Отпоём путина бесплатно"
Втрати
Калушани стали до лав Збройних Сил України. Був утворений батальйон територіальної оборони ЗСУ, лави якого, зокрема, поповнили представники виконавчої влади та депутати міської ради.
З початку повномасштабного воєнного вторгнення росії Калуська громада попрощалася із захисниками України Володимиром Кушликом, Ігорем Чошком, Василем Цюпером, Леонідом і Романом Бутусіними, Мар'яном Бігуном, Миколою Голіковим, Романом Мердухом, Зіновієм Кінашем, Андрієм Рендзяком, Віталієм Самсоненком, Володимиром Паньківим, Віктором Паньківим, Василем Дрогомирецьким, Андрієм Приставським.
Ігор Чошко та Володимир Кушлик загинули, захищаючи незалежність України
Зупинка бізнесу і падіння доходів бюджету
У перші тижні війни у Калуші не працювали продовольчі магазини, заклади громадського харчування тощо. Владі довелося звертатися до бізнесу, щоб той відновив роботу. З 28 лютого припинили роботу заклади освіти: у школах відновили дистанційне навчання з 14 березня, а відкривати дитячі садки дозволили лише на початку травня. Також з початку вторгнення припинили роботу виробництва ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» — найбільшого підприємства Калуша.
Зупинка бізнесу позначилася на доходах і можливостях бюджету Калуської громади. Недовиконання доходів за перших чотири місяці року — близько 24 млн гривень. Якщо у лютому бюджет отримав близько 36,7 млн гривень податку з доходів фізичних осіб (це основний бюджетоформуючий податок), то у квітні — близько 27,1 млн гривень. Суттєво зменшилися і надходження від акцизного податку: всередині березня на час війни законодавець скасував акцизний податок на пальне. Крім того, Калуській громаді на 10% або близько 21 млн гривень зменшили освітню субвенцію — це кошти на зарплати вчителів. Зменшення доходів призвело до необхідності економити: практично в усіх підрозділах міської влади «урізали» зарплати.
Крім того, було обмежено використання бюджетних коштів і є видатки, які бюджет не може профінансувати.
Інші проблеми, з якими стикнулися влада і громада, — дефіцит пального і його суттєве подорожчання. Це, зокрема, створило проблеми комунальному транспорту та поставило від загрозу міські та приміські пасажирські перевезення. Окрім того — призвело до підвищення тарифів на проїзд. У останні тижні також є дефіцит солі. У перші тижні війни були проблеми з постачаннями інших продуктів харчування — навіть обмежували продаж хліба в одні руки. Зараз таких проблем немає.
Попри все у Калуші та селах громади проводять поточний ремонт доріг, наносять дорожню розмітку, вже завершили заплановані на цей рік роботи з розчищення 1,9 км русла Млинівки та розпочали екологічний моніторинг.
З позитиву також:
— Калуське ОСББ «Січове 15» завершило участь у програмі «Енергодім» й отримало загалом близько 4 млн 177 тис. гривень гранту від Фонду енергоефективності — відшкодування 70% вартості документації та робіт з утеплення будинку (загальна вартість склала майже 6 млн гривень);
— З кінця квітня калушани можуть скористатися нової послугою — прокатом електросамокатів, яких загалом є 50;
— Троє калушан стали почесними громадянами міста: заслужений тренер України з вільної боротьби Ігор Барна, лідер гурту «Kalush Orchestra» Олег Псюк і тренер зі спортивного орієнтування Омелян Куцук — тепер у Калуші є 43 почесних громадян.
— Калуш піднявся одразу на 17 позицій у рейтингу прозорості 100 найбільших міст України і посів 33-тє місце;
— Гурт «Kalush Orchestra» здобув перемогу для України на пісенному конкурсі Євробачення — це великий внесок у популяризацію нашого міста. А потяг «Київ — Івано-Франківськ» тепер офіційно називається «Стефанія Експресом».
Після перемоги на "Євробаченні" засновник та фронтмен гурту "Kalush Orchestra" завітав у рідне місто
Тарифи
З початку війни у Калуші підвищили тарифи на атракціони у міському парку. Також на початку травня зросла вартість проїзду на приміських автобусних маршрутах загального користування та вже анонсували подорожчання проїзду на міських маршрутах.
А на деякі послуги тарифи, навпаки, — зменшилися. Зокрема, у березні зменшили тариф на вивезення і захоронення побутового сміття: для мешканців — із 23 гривень з людини на місяць до 22,71 гривні.
Також із 1 березня для калушан подешевшало опалення від Калуської ТЕЦ — з 991,43 гривні за Гкал до 942,25 гривень за Гкал.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка