Калуш вперше отримає базову дотацію від держави

22 грудня Калуська міська рада затвердла бюджет Калуської громади на 2023 рік. Раніше міський голова Андрій Найда, назвав кошторис наступного року оптимістичним і ризикованим щодо планування доходів. За його словами, наступного року треба буде економити, а у разі недовиконання дохідної частини на 15%, буде проведено секвестр бюджету — скорочення його дохідної та видаткової частини.
Переглядів: 2817
Зниження індексу податкоспроможності громади пов’язано з входженням до її складу великої кількості сіл

Наступний рік буде важким, — прогнозує міський голова.

Важливо, що міська рада затвердила бюджет громади без освітньої субвенції (її виділяють з державного бюджету на зарплати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти), оскільки ще не отримала підтвердження про її розмір. Попередньо йдеться про 171 млн гривень, і це на 14 млн гривень менше, ніж розраховували.

Доходи бюджету зростуть

Щодо дохідної частини бюджету громади, то на 2023 рік вона планується у розмірі близько 671,2 млн гривень: понад 646,3 млн гривень планують залучити до загального фонду і близько 25 млн гривень — до спеціального. Для порівняння: план доходів загального фонду на 2022 рік — понад 799 млн гривень, але це з освітніми субвенціями. Без них він становить 608,5 млн гривень. Тож міська влада розраховує, що наступного року доходи громади зростуть.

Зокрема у 2023 році Калуська громада отримає понад 14,5 млн гривень базової дотації. Таку дотацію Калуш отримує вперше. Це означає, що громада недостатньо отримує податків для виконання покладених на неї функцій. Зниження індексу податкоспроможності громади пов’язано з входженням до її складу великої кількості сіл — фінансових зобов’язань додалося більше, ніж доходів.

Основним податком, який формує дохідну частину бюджету загального фонду, є податок з доходів фізичних осіб. Його питома вага у бюджеті громади на наступний рік становить 63% — планують зібрати близько 397,8 млн гривень. Це на 3,8% більше, ніж у поточному році. Ріст пов'язаний зі збільшенням мінімальної зарплати. Нагадаємо, початково на 2022 рік планували зібрати понад 387 млн гривень ПДФО. Однак через війну ці плани скоригували: було проведено секвестр бюджету і план доходів від податку з доходів фізичних осіб зменшено до 376,6 млн гривень. Щоправда, за 11 місяців року до бюджету надійшло понад 362 млн гривень цього податку. Тож, вірогідно, план буде перевиконаний.

У бюджеті на наступний рік проти поточного через зростання мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму також збільшено план доходів від єдиного податку — його мають намір зібрати майже 76,5 млн гривень. План на цей рік становить 71,6 млн гривень, однак він, скоріш за все, буде перевиконаний, оскільки за 11 місяців вже зібрали понад 70 млн гривень.

Наступного року міська влада розраховує на значне збільшення надходжень від акцизного податку. Зокрема акцизу від реалізації тютюнових виробів і алкогольних напоїв планують отримати 22,2 млн гривень. План за цим податком на поточний рік становить близько 15,5 млн гривень, причому за 11 місяців надійшло понад 16,8 млн гривень. План збільшення надходжень від акцизу пов’язаний з тим, що цього року певний час були обмеження на продаж алкоголю, а наступного року їх не очікують.

Щодо акцизу на пальне, то цього року його планували отримати близько 14,9 млн гривень, однак за 11 місяців надійшло всього близько 5 млн гривень. План на наступний рік — 15,1 млн гривень. Нагадаємо, з березня і до кінця вересня через війну було скасовано акциз на пальне. Міська влада розраховує, що наступного року цей податок стабільно поповнюватиме міський бюджет.

Натомість план податків на майно на 2023 рік є скромнішим за план на поточний. Так. у 2022 році заплановано отримати понад 111 млн гривень податків на майно, а у 2023 році — близько 104 млн гривень. Більшу частину цього податку забезпечують плата за землю та оренда плата за землю — план на 2023 рік становить 91,2 млн гривень (план на 2022 рік — 97,9 млн гривень, однак заплановані доходи не виконуються: за 11 місяців надійшло 85,6 млн гривень).

Щодо спеціального фонду міського бюджету, то його в основному наповнюють власні доходи бюджетних установ, екологічний податок та кошти, отримані від приватизації майна і землі. План доходів спеціального фонду на 2023 рік є значно скромнішим за план на поточний рік — близько 25 млн гривень проти 32 млн гривень.

Зокрема від приватизації майна наступного року розраховують отримати 1 млн гривень. На 2022 рік теж планували мільйон, а отримали понад 2 млн гривень. Наступного року від продажу землі хочуть отримати всього 9 млн гривень (цього року — 12,5 млн гривень, а за 11 місяців вже надійшло майже 18 млн гривень). Дуже скромні очікування доходів від екологічного податку — всього 500 тис. гривень (на 2022 рік планували понад 5,3 млн гривень, надійшло більше мільйона). Лише бюджетні установи наступного року планують заробити більше, ніж цього : майже 14,4 млн гривень проти 12,2 млн гривень.

Більша частина видатків бюджету — на зарплату

Частину доходів загального фонду наступного року передадуть до спеціального, відтак видатки загального фонду міського бюджету у наступному році заплановані на рівні 619,8 млн гривень, спеціального — близько 51,4 млн гривень.

Щодо видатків загального фонду, то, близько 258 млн гривень заплановано спрямувати на зарплату. Після того, як Калуш отримає освітню субвенцію (орієнтуємося на 171 млн гривень), яка йде лише на зарплату, заплановані видатки загального фонду на заробітну плату складуть 429 млн гривень — близько 54% видатків загального фонду міського бюджету. При формуванні бюджету усім структурним підрозділам міської ради розраховану ними потребу у коштах на виплату заробітних плат зменшили на 10%, за винятком освіти й культури, тут зменшення становить 2-3%. Так само на 10% зменшено видатки на інші потреби бюджетних установ (послуги, матеріали тощо).

Видатки на енергоносії та комунальні послуги у бюджеті на 2023 році закладено у розмірі 100% до потреби, щоправда, виходячи з цін і тарифів, які діють на даний час. На комунальні послуги та енергоносії заплановано спрямувати 34,9 млн гривень (з них 24,5 млн гривень — на галузь освіти). Окрім того, передбачено ще близько 28,9 млн гривень на комунальні послуги й енергоносії медичним підприємствам громади.

Традиційно найбільше коштів міського бюджету буде спрямовано на освіту — 212,2 млн гривень з загального і спеціального фондів. Це не рахуючи освітньої субвенції. З нею та іншими субвенціями (на інклюзивне навчання тощо) заплановані видатки складуть порядку 385-390 млн гривень — це близько 45% усіх видатків бюджету. Для порівняння: за уточненим планом на 2022 рік на освіту має бути спрямовано близько 400 млн гривень (щоправда, у цьому році розмір освітньої субвенції для Калуської громади становить майже 188 млн гривень) — це 47% від усіх запланованих видатків бюджету.

Другою за обсягом фінансування сферою життєдіяльності громади у 2023 році теж традиційно буде житлово-комунальне господарство — близько 126,3 млн гривень, з яких 93,6 млн гривень заплановано вкласти у благоустрій. Окрім того, 13,9 млн гривень планують вкласти у розвиток зі спеціального фонду бюджету, зокрема понад 8 млн гривень — у дорожню інфраструктуру. До слова, уточнений план фінансування житлово-комунального господарства на 2022 рік є приблизно таким самим — 125,4 млн гривень. Щоправда, на розвиток планували більше — понад 17 млн гривень, а на благоустрій менше — 74,5 млн гривень.

Також вагому частку у видатках міського бюджету займатимуть галузь культури — близько 65,7 млн гривень (у 2022 році — 65,9 млн гривень), охорони здоров’я — близько 60,6 млн гривень, з яких 28,9 млн гривень на комунальні послуги й енергоносії та близько 31,8 млн гривень — на програми фінансової підтримки медичних підприємств (у 2022 році – 53,3 млн гривень, з них 27,9 млн гривень — на програми фінансової підтримки) та соціального захисту — 55,7 млн гривень (у 2022 році — близько 56,5 млн гривень).

У капітальні ремонти та будівництво об’єктів комунальної власності на території Калуської громади у бюджеті на 2023 рік є понад 9,6 млн гривень. Для порівняння,: у 2022 році на такі цілі планували витратити понад 7,4 млн гривень, однак через обмеження воєнного часу за 11 місяців використали  менш як 1,8 млн гривень.

Нагадаємо, наступного року понад 1,6 млн гривень становитимуть видатки на реалізацію проєктів Бюджету участі, які стали переможцями конкурсу у 2021 році. Вони мали бути реалізовані у поточному році, однак через війну капітальні видатки були неможливими. Ще 8 млн гривень проєктом бюджету передбачили на капітальні ремонти та будівництво комунальних об’єктів, які планували до реалізації у поточному році, однак такі видатки поки що не дозволяє урядова постанова.

Зокрема, у будівництво водорегулювальної споруди на річці Сівка в районі Домбровського кар'єру попередньо планують вкласти 800 тис. гривень; у реконструкцію очисних споруд в селі Боднарів — 300 тис. гривень; у ремонт електропостачання будівлі на майдані Шептицького (управління архітектури) — 400 тис. гривень; у ремонт приміщення для розширення «Добродії Калуської» на вул. Пушкіна — 2 млн гривень; у капітальний ремонт Калуського ліцею №2 — 2 млн гривень і у капітальний ремонт системи опалення Калуського ліцею №5 — 2,5 млн гривень.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка