Як Калуська громада допомагає армії порівняно з іншими громадами Прикарпаття

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну міські територіальні громади Івано-Франківщини надають фінансову допомогу Силам оборони, виділяючи гроші зокрема і з місцевих бюджетів.
Переглядів: 4602
Ілюстроване фото. Вісім громад Прикарпаття виділили на допомогу армії менш ніж 1% бюджету

"Суспільне" дослідило, який відсоток від бюджету складає допомога війську від 15 міських громад області, хто є лідерами з допомоги армії, скільки грошей міськради витрачали й планують витратити на ремонт чи будівництво інфраструктури упродовж 2022-2023 років. Аби дізнатися, скільки грошей на потреби війська зі своїх бюджетів спрямували міські громади Прикарпаття від початку повномасштабної війни, журналісти видання надіслали інформаційні запити у 15 міст області, у яких йшлося про розмір фінансової допомоги війську у 2022 році, першому півріччі 2023 і план допомоги до кінця року.

Так, у 2022 році міські громади Івано-Франківщини на допомогу Силам оборони спрямували понад 139 млн гривень. У абсолютному вимірі, найбільшу допомогу силам оборони виділили Коломийська громада — понад 83 млн гривень, Івано-Франківська громада — 14,5 млн гривень. Калуська громада — на третьому місці — понад 6 млн гривень.

У відсотковому відношенні у 2022 році Коломийська міська рада спрямувала зі свого бюджету 9,4% на потреби Сил оборони України й за цим показником стала лідером серед 15 міських громад Івано-Франківщини. До першої п'ятірки увійшли також Косівська (3,6%), Городенківська (3,39%), Надвірнянська (2,06%) та Яремчанська (1,38%) громади. Калуська громада за цим показником — на 11 місці в області: торік на потреби Сил оборони було спрямовано 0,76% міського бюджету. А Івано-Франківська громада — на передостанньому, 14 місці — 0,41%.

Загалом чотири громади спрямували для армії більше одного відсотка від бюджету, сім — менше відсотка. Найменше грошей у відсотковому співвідношенні надійшло Силам оборони від Болехівської громади — 0,26%.

У першому півріччі 2023 року міські громади Прикарпаття суттєво наростили підтримку Сил оборони, спрямувавши більше коштів ніж за весь минулий рік — понад 152 млн гривень. Зокрема, Івано-Франківська громада виділила 54 млн гривень (в 3,7 раза більше, ніж за весь минулий рік), Надвірнянська громада – 27,4 млн гривень (в 4,6 раза більше). Калуська громада у першому півріччі поточного року виділила понад 5,2 млн гривень.

Лідером у першому півріччі 2023 року є Надвірнянська громада. З її бюджету (на цілий рік) виділили 8,05% на допомогу армії. До першої п'ятірки увійшли також Коломийська (3,92%), Городенківська (2,26%), Івано-Франківська (1,67%) та Яремчанська (1,33%) громади.

Вісім громад Прикарпаття виділили менш ніж 1%. Найменше грошей у відсотковому співвідношенні надійшло Силам оборони від Болехівської громади — 0,07%. За підсумками першого півріччя Калуська громада піднялася на 10 місце в області: на потреби Сил оборони було спрямовано 0,54% бюджету на 2023 рік.

Міські ради також запланували допомогу з бюджету для Сил оборони на друге півріччя 2023 року. Найбільшу суму — ще 200 млн гривень — до кінця року планує виділити Івано-Франківська громада. Найменшу — 479 400 гривень  — Рогатинська (Галицька та Снятинська міські ради не надали "Суспільному" відповідь на питання про те, скільки грошей вони планують спрямувати на Сили оборони до кінця 2023 року). Зазначено, що Калуська громада до кінця року для Сил оборони має виділити майже 2,3 млн гривень. Однак сума має бути більшою — попередньо понад 6 млн гривень. Так, для батальйону, пунктом постійної дислокації якого є місто Калуш, за місцевою програмою було виділено 7,8 млн гривень. У серпні суму збільшили на 3 млн гривень. Крім того, у вересні очікується спрямування субвенції з місцевого бюджету на закупівлю озброєння. Разом за рік спрямують близько 12 млн гривень, — повідомила на пленарному засіданні сесії 31 серпня депутатка Інна Білоус.

Також "Суспільне" проаналізувало, який відсоток коштів з бюджету міські громади витрачали на ремонт чи будівництво інфраструктури. У 2022 році лідером стала Бурштинська громада — 9,91% від бюджету. Понад 5% виділила Тисменицька міська рада. Більше ніж 3% на інфраструктуру витратили Городенківська, Коломийська та Косівська громади. Ще три громади, зокрема Івано-Франківська, виділили понад 1%. Менш як 1% — п'ять громад області. Калуська громада у 2022 році на ремонт чи будівництво інфраструктури витратила найменшу частку бюджету з-поміж міських громад області (Галицька і Снятинська міські ради не надали відповіді) — 0,14% бюджету (в межах 1,2 млн гривень).

У першому півріччі 2023 року найбільше витрат на інфраструктуру було у Тисменицькій громаді — 11,35% від річного бюджету. Майже 6% спрямували Бурштинська та Яремчанська громади. Трохи більше, ніж 5% — Косівська міська рада. Івано-Франківська громада виділила на інфраструктуру 2,43%, Снятинська — 2,35%, ще три громади — понад 1% і п'ять громад — менше, ніж 1%. За цим показником Калуська громада — на 11 місці в області: витрати на ремонт чи будівництво інфраструктури склали 0,52% річного бюджету або близько 5 млн гривень. До кінця року Калуська громада планує спрямувати на інфраструктуру понад 51,4 млн гривень або 5,91% бюджету.

Повний текст дослідження "Суспільного" — в публікації "Допомога армії з бюджетів міських громад Івано-Франківщини: хто дає більше".

Можливості бюджетів громад дуже різняться. Зокрема, громади, за якими закріплені великі військові частини, отримують податок з доходів фізичних осіб військовослужбовців. І, відповідно, вони мають кращі можливості.

"Всі ми знаємо, що Івано-Франківськ і Коломия виплачуть адресну допомогу своїм військовослужбовцям, але чи знать ці дописувачі, які звинувачують нас у відсутності в Калуші такої виплати, скільки доходів з кожного військовослужбовця надходить у бюджет цих громад. Наприклад, у Коломиї одна бригада і три батальйони, це близько 8 тисяч військовослужбовців,  в Івано-Франківську близько 10 тисяч. Для порівняння: в Калуші усіх разом з близько 600. Калуш не витримає такого навантаження", — зазначила на сесії 31 серпня Інна Білоус.  

Звіт про виконання бюджетів Калуша і Коломиї за перше півріччя 2023 року є у вільному доступі, тож «Вікна» порівняли фінансові можливості громад і їхні витрати на Сили оборони. Так, доходи бюджету Калуської громади у першому півріччі склали близько 493,6 млн гривень — це приблизно 5,6 тис. гривень на одного мешканця. Витрати на Сили оборони, за даними "Суспільного", у першому півріччі склали 5 243 900 гривень (приблизно 59,5 гривні на одного мешканця).

Доходи бюджету Коломийської громади у першому півріччі склали близько 720 млн гривень. Кількість населення цієї громади є меншою, ніж Калуської, тож на одного мешканця виходить приблизно 9,5 тис. гривень. Витрати Коломийської міської ради на Сили оборони у першому півріччі склали понад 47,9 млн гривень (приблизно 630 гривень на одного мешканця).

Отже, після спрямування бюджетних коштів на Сили оборони, на інші потреби Коломийської громади (у тому числі й соціальні виплати) залишається у розрахунку на одного мешканця у півтора раза більше бюджетних коштів, ніж у Калуській громаді.

Однак є й інші приклади — громади, які не розкошують, однак направляють на потреби Сил оборони значно більше коштів. Наприклад, доходи бюджету Надвірнянської громади на 2023 рік, за даними "Суспільного", — близько 340 млн гривень — це приблизно 7,9 тис. гривень на одного мешканця на рік, або в межах 4 тис. гривень — на пів року. При цьому громада у першому півріччі спрямувала для Сил оборони майже 27,4 млн гривень або близько 635 гривень на одного мешканця, залишивши на інші свої потреби більш як у півтора раза менше коштів, ніж Калуська громада.

Отже, як показує приклад Надвірнянської громади, потенціал допомагати війську ще більше мають і Калуська, і Коломийська громади.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка