Більшість громад Калуського району мають низький або критичний рівень фінансової спроможності

На сайті «Децентралізація» оприлюднили результати оцінювання фінансової спроможності територіальних громад України. Оцінювання проводили експерти на основі показників виконання місцевих бюджетів за 2023 рік. Застосовували методологічний підхід, розроблений та презентований у рамках реалізації Програми «ULEAD з Європою».
Переглядів: 5262
Серед громад Калуського району найвищі доходи на одного мешканця були в Долинській громаді

Оцінювання фінансової спроможності територіальних громад було проведено за 11 показниками, які розрахували на підставі даних про чисельність населення (їх брали станом на початок 2022 року) та показників виконання бюджету відповідної громади. А саме:

  • доходи загального фонду з розрахунку на одного мешканця;
  • видатки загального фонду з розрахунку на одного мешканця;
  • видатки на утримання апарату управління з розрахунку на одного мешканця;
  • капітальні видатки з розрахунку на одного мешканця;
  • рівень дотаційності бюджетів;
  • співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади;
  • питома вага заробітної плати у видатках загального фонду бюджету громади;
  • питома вага капітальних видатків у загальному обсязі видатків;
  • видатки на культуру та фізичну культуру і спорт з розрахунку одного мешканця;
  • питома вага трансфертів у дохідній частині бюджету;
  • питома вага місцевих податків і зборів у дохідній частині загального фонду бюджету.

Оцінювання здійснено по 1438 територіальних громадах України.

У підсумку за фінансовими результатами 2023 року 495 територіальних громад або 34,4% мають високий рівень спроможності, 314 громад (21,8%) — оптимальний, 200 (13,9%) — задовільний, 247 (17,2%) — низький і 182 громади або 12,7% — критичний.

Тобто 429 громад (29,8%) належать до найнижчих категорій спроможності. Критичний рівень зафіксовано серед громад 16 областей. Об’єктивно, що значна кількість територіальних громад мають низьку фінансову спроможність з огляду на воєнні дії, що відбуваються на їхніх територіях та на територіях, які є близькими до зони бойових дій. Водночас немала кількість громад, які за оцінками віднесено до критичного рівня спроможності, знаходяться на територіях, які є віддаленими від зони активних бойових дій. Зокрема, у Херсонській області налічується 36 громад з критичним рівнем спроможності, у Запорізькій — 33, у Луганській — 18, Донецькій — 13. Водночас у Чернівецькій області 18 територіальних громад також належать до критичного рівня фінансової спроможності, у Закарпатській — 15, Івано-Франківській — 14, Рівненській — 13.

До високого рівня спроможності віднесено 495 територіальних громад (34,4%), до оптимального — 314 (21,8%). Найбільша кількість громад з високим рівнем спроможності у Київській області — 54, у Дніпропетровській — 48, Одеській — 44, Полтавській — 43.

В Івано-Франківській області 24,2% громад мають високий рівень спроможності, 11,3% – оптимальний, 12,9% — задовільний, 29% — низький, 22,6% — критичний. Таким чином більша частина громад Прикарпаття (51,6%) належать до найнижчих категорій спроможності. До речі, більша частка громад з критичним рівнем спроможності (порівняно з Івано-Франківською областю) — в Закарпатській, Чернівецькій, а також в охоплених воєнними діями Донецькій, Запорізькій, Луганській і Херсонській областях.

За підсумками 2023 року до загального фонду бюджетів територіальних громад (без трансфертів) надійшло 314,2 млрд гривень. У середньому дохід на 1 мешканця становить 7751,2 гривні.

Обсяг видатків загального фонду, здійснений з бюджетів територіальних громад у 2023 році, становить 361,8 млрд гривень Середній показник видатків у розрахунку на 1 мешканця склав 10 369,1 гривні.

Усі три найбільші за чисельністю населення міські громади Прикарпаття — Івано-Франківська, Калуська і Коломийська — мають високий рівень спроможності. Проти умовно довоєнного 2021 року, доходи загального фонду бюджетів цих громад у 2023 році зросли. Але по-різному. На фінансовій спроможності громад позначилося так зване військове ПДФО (його в державний бюджет забрали з жовтня 2023 року. — Авт.).

Так, у 2023 році найвищі доходи на одного мешканця були в Коломийській громаді — майже 14,7 тис. гривень (у 2021 році — близько 6,6 тис. гривень). Далі йдуть Івано-Франківська громада — близько 11,5 тис. гривень (у 2021 році — 8,1 тис. гривень) і Калуська громада — близько 7,8 тис. гривень (у 2021 році — понад 6,3 тис. гривень).

Відповідно видатки загального фонду бюджету на одного мешканця торік в Коломийській громаді склали 16,7 тис. гривень, в Івано-Франківській — 11,8 тис. гривень, в Калуській — 9,6 тис. гривень.

Частка управлінських видатків в Калуські громади склала 13,4% (в Коломийській — 7,3%, в Івано-Франківській — 6,9%), а частка видатків на зарплату — 58,2% (у Коломийській громаді — 36,1%, в Івано-Франківській — 46,8%). Чим менше громади витрачають на базові потреби, зокрема, зарплати, тим кращим є їхні можливості для розвитку.

Щодо Калуського району, то до його складу входять 13 територіальних громад: три міських (Болехівська, Долинська і Калуська), п’ять селищних (Брошнів-Осадська, Вигодська, Войнилівська, Перегінська, Рожнятівська) і стільки ж, п’ять сільських (Витвицька, Верхнянська, Дубівська, Новицька, Спаська).

За результатами оцінювання фінансової спроможності громад, високий рівень за підсумками 2023 року мають Калуська і Долинська громади. Оптимальний рівень — у Брошнів-Осадської громади, задовільний — у Вигодської громади. Більшість громад району — дев’ять — мають низький або критичний рівень фінансової спроможності. Зокрема, низьким він є у Рожнятівської, Болехівської, Дубівської, Новицької, Перегінської й Витвицької громад, критичний — у Верхнянської, Войнилівської та Спаської громад. До речі, за підсумками 2021 році у Брошнів-Осадської громади був задовільний рівень (отже, у 2023 році рівень її фінансової спроможності зріс. — Авт.). Це ж стосується Новицької та Дубівської громад: у 2021 році їхню фінансову спроможність оцінили як критичну. Натомість фінансова спроможність Верхнянської громади погіршилася з низької у 2021 році до критичної у 2023 році.

Серед громад Калуського району найвищі доходи загального фонду бюджету на одного мешканця минулого року були в Долинській громаді — близько 9,6 тис. гривень, а найнижчі — у Витвицькій — близько 1,7 тис. гривень. У Новицькій громаді — понад 1,8 тис. гривень, у Войнилівській — понад 2,3 тис. гривень, у решти громад району — більше за 3 тис. гривень.

Видатки загального фонду на одного мешканця теж були найбільшими в Долинській громаді (близько 12,3 тис. гривень), а найменшими — у Новицькій громаді (близько 6,5 тис. гривень).

Найменша частка управлінських видатків — в Калуській громаді (13,4%), натомість у Новицькій громаді вона становить 51,9%, а в Витвицькій — 62,9%.

Також саме в Калуській громаді найменша частка зарплати у видатках бюджету (58,2%), адже в усіх інших громадах району вона перевищує 70%, а у п’яти громад – перевищує 80%. Найбільшу частку бюджетних доходів на зарплату витратили у Витвицькій (89,6%), Дубівській (85,6%), Новицькій (82,9%), Спаській (82,2%) і Перегінській громадах (82,1%).

Частка трансфертів в дохідній частині бюджету найнижча в Калуській громаді (21,6%). А, наприклад, у Витвицькій громаді вона становить 81,1%, у Новицькій — 75%. Загалом у восьми з тринадцяти громад району трансферти з інших бюджетів, зокрема, державного (освітня субвенція, базова дотація тощо) торік забезпечували більшу частину доходів їхніх бюджетів.

Повна версія «Оцінка фінансової спроможності територіальних громад за підсумками 2023 року» — за посиланням на сайті «Децентралізація».

Підготувала Богдана ТИМЧИШИН, журналістка