Гімназії в селах Калуської громади хочуть перетворити на філії міських ліцеїв

Планують залишити лише Голинський ліцей. Крім того, якщо зараз в Калуській громаді є 14 ліцеїв, то у 2027 році має залишитися наполовину менше — 7. З 1 вересня 2025 року не набиратимуть 10 класи одразу в чотирьох ліцеях громади — Пійлівському та калуських №№1, 4 і 7.
Переглядів: 4785
З 1 вересня 2024 році Ріп’янський ліцей має стати гімназією. Фото: Марія Данів/Facebook

На сайті Калуської міської ради оприлюднили проєкт рішення міської ради «Про затвердження Плану оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти на 2024-2027 роки».

Зазначено, що рішення приймають «з метою забезпечення доступності якісних освітніх послуг, формування оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням демографічної ситуації, забезпечення ефективного, результативного та цільового використання освітньої субвенції та місцевого бюджету».

Як повідомляли «Вікна», розмір освітньої субвенції для Калуської громади, яку держава виділяє на зарплати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, на 2024 рік становить близько 202 млн гривень при потребі 250 млн гривень. Також раніше влада повідомила, що дефіцит освітньої субвенції з бюджету громади не компенсують і доручила освітянам напрацювати план оптимізації. Оскільки видатки на освіту — це фактично половина видатків міського бюджету, то єдине джерело зменшення витрат — це зменшення видатків на зарплати. Це може відбуватися шляхом оптимізації мережі, а саме зменшення кількості класів, годин і вчительських ставок та, або ж внаслідок зменшення надбавок до зарплат вчителів. Шляхом обмеження доплати за престижність та щорічної грошової винагороди дефіцит освітньої субвенції скоротили до 34 млн гривень. Як відомо, у початковій школі доплата за престижність становить 20%, у середній і старшій ланці — 5%, хоча дозволено до 30%, а у Калуші ще кілька років тому вчителям доплачували 20% за престижність. Раніше до Дня вчителям у Калуші виплачували 65% від зарплати, а цього року виплатять 5%.

Основні заходи з плану оптимізації (у разі його затвердження) мають бути виконані фактично впродовж двох років, до початку навчального 2026/2027 року.

За планом, з 1 вересня 2024 року при формуванні двох і більше класів хочуть встановити таку мінімальну кількість учнів (без врахування тих, що будуть здобувати освіту за індивідуальною та дистанційною формами навчання) у міських закладах освіти:

  • для перших класів — 23 учні;
  • для 5 і 10 класів — 24 учні.
  • для 10 класів у сільських закладах — 18 учнів.

Також до початку навчального року мають намір оптимізувати мережу перехідних 2-9 класів шляхом об’єднання: якщо середня наповнюваність на паралелі з трьох класів 22 і менше учнів, то утворювати два класи, а якщо середня наповнюваність на паралелі з двох класів 16 і менше учнів, то утворювати один клас.

При складанні навчальних планів заклади освіти зможуть використовувати тільки мінімальну кількість додаткових годин варіативної частини, передбачених для фінансування задля виконання Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Варіативна частина — це додаткові предмети, які включають до програми за бажанням закладу. Наприклад, до таких курсів належить «Християнська етика».

Інші заходи з оптимізації стосуються зміни статусу ліцеїв та гімназій громади.

Так, вже з 1 вересня 2024 року пропонують не проводити набір у 10 класи Боднарівського і Тужилівського ліцеїв (оскільки недостатньою буде кількість випускників 9 класів). Також цього року мають намір провести громадське обговорення зміни типу цих закладів, а саме їхнє перетворення на гімназії.

З 1 вересня 2024 році гімназією має стати й Ріп’янський ліцей. Нагадаємо, що він уже фактично є гімназією, оскільки у ліцеї не сформовано жодного 10 і 11 класів, а проєкт рішення про реорганізацію вже оприлюднили на сайті міської ради.

За проєктом плану оптимізації, наступний, 2025 рік буде перехідним. Так, з 1 вересня 2025 року не набиратимуть 10 класи одразу в чотирьох ліцеях громади — Пійлівському та Калуських №№1, 4 і 7.

Також на наступний рік планують громадські обговорення перетворення Пійлівського ліцею на гімназію (таке обговорення є обов’язковим лише щодо закладів освіти у сільській місцевості). А також проведення громадських обговорень щодо реорганізації усіх шести гімназій громади (Студінської, Вістівської, Сівка-Калуської, Кропивницької, Копанківської та Калуської гімназії №9) у філії опорного закладу.

Основні зміни з перепрофілювання закладів освіти мають намір реалізувати у 2026 році. А саме, перетворити шість ліцеїв — Тужилівський, Боднарівський, Пійлівський та калуські ліцеї №№1, 4 і 7 — на гімназії. А також створити ще два опорні заклади: Калуський ліцей №3 (його філіями будуть Студінська, Вістівська гімназії й Калуська гімназія № 9) та Калуський ліцей №5 (філії — Сівка-Калуська, Кропивницька і Копанківська гімназії). Очевидно, що ці заклади потрібно буде забезпечити шкільними автобусами для перевезення учнів з сіл.

Нагадаємо, зараз у Калуші функціонує один опорний заклад — Калуський ліцей №10. Його філіями є колишня Калуська гімназія №8 у Підгірках та колишня школа села Мостище.

Таким чином, якщо зараз в Калуській громаді є 14 ліцеїв, то у 2027 році має залишитися наполовину менше — 7 (причому з п’яти ліцеїв в селах громади свій статус збереже лише один — Голинський), у тому числі три ліцеї будуть опорними закладами з філіями.

Функціонуватимуть калуські ліцеї №№2, 3, 5, 6 і 10, ліцей імені Дмитра Бахматюка і Голинський ліцей. Окрім того, усі шість гімназій стануть філіями опорних закладів. Натомість в селах функціонуватиме 4 гімназії, які зараз є ліцеями: Боднарівська, Тужилівська, Пійлівська і Ріп’янська.

Також з 1 вересня 2027 року мають створити академічний ліцей (на базі якого закладу — не вказано. — Авт.) та вивчити можливість створення Наукового ліцею на базі Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка. Не факт, що науковий ліцей у громаді буде створено, оскільки такий заклад потребує більшого фінансування. У науковому ліцеї учні навчаються з 5 класу, сюди їх набирають за конкурсом. В такому закладі освіти учнів готують до наукової й науково-технічної діяльності — вони пишуть наукові роботи, захищають їх на різних конкурсах, проводять власні дослідження, а також можуть отримувати академічні стипендії. Щоби отримати статус наукового, заклади мають відповідати низці критеріїв, зокрема мати укладений не менш як на три роки договір про співпрацю у сфері науки із закладом вищої освіти або науковою установою та мати в складі команди осіб із науковими ступенями, ученими званнями або почесними званнями «народний», «заслужений» тощо. У наукових ліцеях створюють класи для поглибленого вивчення окремих предметів і вони потребують більшого фінансування, ніж звичайні заклади освіти, оскільки кошти потрібні й на розвиток матеріально-технічної бази, оплату праці вчителів тощо.

Також треба мати на вазі, що затвердження плану оптимізації в освіті ще не означає його реалізацію. Нагадаємо, оптимізацію структури освітянських закладів калуська влада задумала ще у 2021 році, коли дефіцит освітньої субвенції станови близько 20 млн гривень. Зокрема було затверджено план з формування спроможної мережі закладів загальної середньої освіти на 2021-2024 роки.

Перший етап з реорганізації реалізували до 1 вересня 2021 року. А саме: Мостищенську філію десятого ліцею перетворили у початкову школу. Цей план перевиконали, позаяк у Мостищенській філії немає ні дітей, ні класів, тож де-факто школи у селі немає. Також на першому етапі Калуську гімназію №8 в Підгірках перетворили на філію десятого ліцею та реорганізували Довга-Калуську початкову школу — вона стала структурним підрозділом Пійлівського ліцею. Зараз тут також немає ні дітей, ні класів.

На другому етапі оптимізації, до 1 вересня 2022 року, мала відбутися реорганізація калуських ліцеїв №1 і №4 та Ріп’янського ліцею на гімназії; на третьому етапі (до 1 вересня 2023 року) — реорганізація Калуського ліцею №5, Тужилівського і Пійлівського ліцеїв на гімназії. Однак ці два етапи залишилися нереалізованими.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка