Крім навчання, Владислав знаходить час на друзів, шахи, волейбол та інший відпочинок Цьогоріч Владислав Старчевський — випускник ліцею Дмитра Бахматюка (вступав сюди, коли це ще була гімназія), а початкову школу закінчив у рідному Підмихайлі, повідомляють "Вікна".
«На той час (сім років тому. — Авт.) — це був дуже престижний заклад, він мав надзвичайно високий рівень освіти, там були хороші результати ЗНО. Так залишилося і досі, тому у виборі я не помилився, — розповідає хлопець. — Тоді здавав спеціальні екзамени з математики та української мови. Після дев’ятого класу в нас сформувалися три профільні класи, я навчався з поглибленим знанням української мови та літератури».
Владислав розповідає, що у вересні минулого року проаналізував свої знання із предметів, які обрав на НМТ. Ті, які вважав, що знає слабше — англійська мова та математика — вирішив підтягнути. На додаткові заняття ходив із української мови. А історію України готував самостійно, ще й іншим однокласникам допомагав (проводив уроки та розв’язував тести).
«З історією України хочу поєднати своє майбутнє. Мрію стати викладачем у виші, професором або ж істориком. Стосовно першого — це місія доносити іншим про нашу історію, культуру. Привернути увагу до внутрішнього туризму, занедбаних пам’яток. Щодо іншого — цікаво вивчати та досліджувати. Сам предмет сформував мої погляди щодо політичних процесів у країні, а також національної самоідентифікації. Після війни хотів би дослідити історію Донеччини, Луганщини, а також Криму. Остання — багатошарова, бо на півострові є безліч національностей, чого тільки вартують кримські татари. А східні області — індустріалізували французи, бельгійці, англійці. Хотів би там побувати».
З ВНЗ підліток визначився відносно нещодавно — це Український Католицький Університет у Львові або Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УКУ є приватним закладом, тому довелося подаватися на стипендію від меценатів, зараз — очікує кінцевого результату.
Щодо самої здачі тесту Влад розповідає, що стресував помірно. Розпочав він з математики, щоб на свіжу голову (поки не втомився) швидко розв’язати. На неї і витратив найбільше часу, бо довелося розв’язувати та перевіряти виконання завдань. Англійську мову та історію написав за сорок хвилин.
«З історії цього року були цікаві завдання — не пряме запитання дат чи персоналій, а дають зображення монет чи марок, в яких потрібно визначити правильну послідовність, або багато карикатур. Математика була стандартною — дуже схожою до минулого року, англійська, українська — типові. Результатам дуже зрадів — усім дзвонив і репетиторам, і вчителям, і батькам. Недопрацювання з української мови (195 балів. — Авт.) розглядаю з призми майбутнього росту. Також не виключаю і неуважність та поспіх (помилився у редагуванні речення, а саме: неузгодження відмінків. — Авт.). Проте, я не засмутився, бо решту предметів перекрили загальний результат».
Хлопець наголошує, що, крім навчання, знаходить час на друзів, шахи, волейбол та інший відпочинок. Все полягає у правильному тайм-менеджменті (керування часом).
У ліцеї імені Дмитра Бахматюка розповідають, що результати ЗНО та НМТ у них одні з кращих в області впродовж усіх років.
«Наш ліцей входить у сотню найуспішніших навчальних закладів України. Був період, коли з районних центрів ми були одні, бо зазвичай київські, львівські, дніпровські школи представлені», — пояснює заступниця директора Ольга Дороніна.
Педагогиня стала заступницею ще за часів гімназії (2008 рік). За фахом є вчителем історії. У 2015 — навчальний заклад отримав ім’я Дмитра Бахматюка.
«У нас цьогоріч 69 випускників — це три класи. Троє закінчили ліцей зі срібною медаллю та вісім — із золотою. Всі, хто отримав максимальний результат на підсумковому тесті, — це золоті медалісти. Випускники «принесли» по двісті балів сім разів. Крім Владислава Старчевського — математика, українська мова та історія, Валентин Тимчишин — з математики та української. Олексій Дзямба — з української мови. Володимир Бованко — з математики. Ми всі, звісно, дуже ними пишаємося».
Минулого року було п’ять "двохсоток" — чотири з української мови і одна з математики. А у 2022 — 25, десять з них з історії України. Одна дівчинка, каже Ольга Романівна, мала три двохсотки (тоді це був максимум, бо тільки три предмети здавалося). За результатами ЗНО були також двісті балів.
«Для дітей краще здавати ЗНО, бо є між предметами час на підготовку, а тут все в один день. Плюс всі чотири предмети, які в основному здавали майбутні абітурієнти, перевантажені програмним матеріалом. Мені легше аналізувати історію України. Наприклад, у НМТ менше завдань, а у ЗНО — шістдесят, але кожне оцінюється у меншу кількість балів, відповідно одна помилка — менша втрата балів. Пригадую 2009 рік, ми з історії мали перше місце в Україні за результатами ЗНО, але було багато дітей з результатом 199 балів. Тоді можна було допустити чотири-п’ять помилок і мати максимальний результат. З 2015-2016 — одна помилка мінус один бал, а у НМТ — одна неправильна відповідь вартує три «бальні втрати», а з хронології — може досягати до шести».
Співрозмовниця пояснює, що вчителі так роблять планування у одинадцятому класі, щоб квітень-травень присвятити тестам та повторенням. На результати не тільки працює вчитель, але й весь колектив та й сама дитина.
«Високий результат — це високий інтелектуальний рівень учня. Випускники — це свідомі люди, вони розуміють, що їм треба у житті і куди спрямовувати зусилля. Тут змусити когось щось вчити неможливо. А якщо є бажання школяра, то і ми їм раді сприяти».
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
