Анатолій Матіос: В складі 5-го батальйону могли діяти військові, завербовані Росією

"Для мене, як для людини, яка виросла на Західній Україні, дезертирство вихідців з Прикарпаття в будь-якому вигляді - це велике горе і ганьба", - зазначив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос в інтерв'ю для Liga.net.
Переглядів: 569

В інтерв’ю виданню Ліга головний військовий прокурор України Анатолій Матіос розповів про ситуацію з 5-им батальйоном, бійців і командирів якого звинувачують у дезертирстві із зони АТО. На думку прокурора, в батальйоні діяли агенти Росії, які цілеспрямовано підривали бойовий дух бійців.

За словами прокурора, 5-ий батальйон є основним підрозділом, який залишив місце розташування біля Амвросіївки. Батальйон був у другому кільці, недалеко від місця проведення АТО. Коли почався обстріл, бійці покинули позицію і перемістилися в Запорізьку область, повністю оголивши фланг. Батальйон був мобілізований в травні і проблеми почалися з моменту його створення, коли понад 60 осіб після формування в Івано-Франківську відмовилися їхати в зону АТО. На початку червня особовий склад отримав зброю і на автобусах і вантажівках у кількості 400 осіб відправився в зону АТО, де перебував до 23 серпня. За цей період, каже Анатолій Матіос, двох бійців вбили, п’ятьох поранили – один середньої тяжкості, решта отримали не важкі поранення.

Анатолій Матіос особисто брав участь у переговорах з бійцями, коли ті вирішили повернутися додому.

“Незважаючи на наказ командування АТО зупинитися, вони відмовилися виконувати накази і виявили бажання відправитися в Івано-Франківськ. Я разом з командувачем Сухопутними військами вилетів на переговори, і на Кіровоградщині біля Знам’янки чотри години ми, м’яко кажучи, обговорювали з бійцями ситуацію, – ропзовів прокурор. – Вони говорили, що у них не було важкої зброї, їх позиції обстріляли, техніку розбили, і вони були змушені покинути місце дислокації. Це не зовсім правда. Вони виїхали звідти на 17 автобусах, 14 вантажівках і 7 легкових автомобілях або без розпізнавальних знаків, або з номерами серії АН (Донецька область – ред.). Яким чином ці легкові машини потрапили їм в руки – невідомо.

За словами Анатолія Матіоса, командувач Сухопутних військ запропонував прослідувати в найближчу військову частину, здати зброю і боєприпаси, отримати медичну допомогу та гарячу їжу і всім учасникам відбути в короткострокову відпустку. Вони категорично відмовилися, бо розуміли, що скоїли військовий злочин. Сказали, що будуть їхати зі зброєю через всю Україну, так як повинні її здати там, де отримували. Вдалося переконати здати важку зброю – гранатомети, які не перебували на штатному озброєнні. Де вони їх узяли, з’ясує слідство. У підсумку вивантажили УРАЛ з причепом і ще один автомобіль з гранатами і гранатометами. З такою кількістю важкого озброєння, каже прокурор, можна було б зупинити танковий батальйон, який згодом і заїхав в Новоазовськ. Потім батальйон доїхав до Івано-Франківська, там здали зброю і отримали відпустку на 7 діб. Йде слідство. Допитано більше 30 чоловік. Решта бійців також будуть допитані, каже прокурор, “хоча і діють за принципом: моя хата скраю...”

“Для мене, як для людини, яка виросла на Західній Україні, дезертирство вихідців з Прикарпаття в будь-якому вигляді – це велике горе і ганьба”, – зазначив Анатолій Матіос.

“Я можу зрозуміти і розумію людей, які не мали досвіду участі у військових діях, не потрапляли під обстріли важкої військової техніки. Але в таких випадках зобов’язані діяти командири, а вони виявилися не на висоті. І в цьому, на мою думку, безпосередня вина військового комісара Івано-Франківської області, який під час мобілізації при підборі і призначенні на посаду командирів цього батальйону зобов’язаний був перевірити морально-ділові та психологічні якості людей, а також їх організаторські навички та здібності”, – вважає військовий прокурор.

“В процесі розслідування з’ясувалося, що один з командирів роти взяв на себе роль командира батальйону, який самоусунувся від командування, і наполіг на поверненні додому. Ним виявилася людина, яка закінчила військове училище в Росії, брала участь в Чеченській і Абхазькій війнах на боці Росії. З 1995-го жив в Україні, одружився, має дітей, а коли почався конфлікт, пішов добровольцем в цей батальйон. Висновки робіть самі”, – додав Анатолій Матіос.

Чи було це свідомим саботажем, ще має з’ясувати слідство. “На даний момент (1 вересня) ця людина за місцем проживання поки відсутня. На мій погляд, сусідня країна давно і системно готувалася до такого сценарію подій. Як вже стало відомо, асиміляція офіцерського складу, в силу різних причин, почалася ще з 1994 року через повернення в Україну російських військовослужбовців. Їх добровільний похід в українську армію, думаю, не випадковість”, – каже прокурор.

“Це не конспірологія, повірте мені. З 2010 по 2014 роки було внесено більше 600 кардинальних змін до законів, нормативних актів, які істотно послабили систему оборони України”, – додав Анатолій Матіос.