Майор Микола Левкун з Калущини на нових протезах завальсував з дружиною

Днями на вечорницях в американському місті Бриджпорт майор української Нацгвардії Микола Левкун із села Боднарів Калуського району танцював вальс із своєю дружиною Юлею. Після тяжкого поранення, яке він отримав у березні 2017 року на Донбасі, Миколі ампутували обидві ноги і він півтора роки був у візку.
Переглядів: 963
Микола Левкун сподівається, що ще раз приїде до США, аби поставити бігові протези

На ноги Миколу поставили в США за підтримки благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine, бо вдома не бралися — важкий випадок, пише "Репортер".

Традиційно в листопаді при парафії у Бриджпорті організовують «Вишивані вечорниці». Їх влаштовує 73 відділ Союзу українок Америки. На святі було близько 200 українців. Того вечора звучали народні пісні, було багато танців, ставили гумористичну виставу. Лише Микола з дружиною, яка сперлась на його плече, постійно сиділи за своїм столиком і спокійно спостерігали за всіма. До них час від часу підходили, аби познайомитись, подякувати. Аби трохи розбавити атмосферу, волонтер фонду Revived Soldiers Ukraine Анатолій Крук заспівав для Левкунів пісню й запросив їх до танцю. В залі вальсували лише вони. Дуже повільно, міцно обійнявшись. Було дуже зворушливо.

Це їхній другий танець, відколи Микола став на ноги. Вперше вальсували кілька тижнів тому на благодійному концерті у Філадельфії. 

Того вечора на вечорницях вдалося зібрати для військових 2600 доларів. Половину для Миколи, а іншу — для Анатолія Сенища, який зараз лікується у Нью-Йорку.

Микола Левкун сподівається, що ще раз приїде до США, аби поставити бігові протези. Каже, в Україні їх ставлять лише тим, хто займається бігом і показує високі результати.

«Чому я маю відмовляти собі в бігу? Я така сама людина, як і той, хто з ногами. Я хочу жити, хочу розвиватися і нічим себе не обмежувати», — говорить чоловік.

Вже через чотири місяці після поранення Микола брав участь у різних змаганнях. Долучився до проєкту «Ігри героїв»:

«Там хлопці з протезами займаються кросфітом. Приїхав перший раз і змагався серед людей на візках. Тоді взяв перше місце, це мене дуже надихнуло. Зараз я у проєкті «Сила нації»».

Микола має шість спортивних медалей. У лютому 2020 року він готується взяти участь у чемпіонаті світу з бобслею. Бобслеєм захопився у Латвії, коли був на реабілітації. Каже, щоразу ставить собі якісь рекорди. От влітку з побратимами, які теж на протезах, ходили на Говерлу. 

«Наступна вершина — Казбек. Якось друг хороший говорить: «А пішли з нами туди». Я кажу, чуваче, ти розумієш — у мене нема ніг. «Ну, колись вони в тебе будуть». От, коли будуть — тоді й підемо», — сміється Микола.

.До речі, зараз у США під опікою фонду перебуває ще один прикарпатець — калушанин Олег Івахнюк. Микола з ним часто сппілкується.

«Олег був поранений у тому місці, де я був також. Якраз під час засади ми були разом, але один одного не знали. Познайомилися вже на проєкті «Сила нації». Слово за слово, він каже, що з Калуша, а я з Боднарова. Розказував, що попав там і там, тоді й тоді. Кажу: «Я теж там був», — розповідає Микола Левкун.