Як футбол допомагає ветеранам АТО продовжувати жити далі?

13 червня стартував Чемпіонат України з футболу серед команд Ліги учасників АТО на Кубок Героїв 2020. Вперше на участь у ньому зголосилася збірна "Прикарпаття АТО".
Переглядів: 689
Футбол є доброю реабілітацією, аби трохи відійти від війни

Команду "Прикарпаття АТО" офіційно створили у 2017 році три ветерани війни на Донбасі — Андрій Долик, який є президентом команди, і два віцепрезиденти — Ігор Лукинів і Віктор Слюсар. За словами Лукиніва, на початках вони організовували різні турніри, аби залучати хлопців до гри. Кожен район мав свою команду, тож виникла ідея відібрати найкращих і створити збірну — аби представляти область на чемпіонаті України серед атовців. Заради відбору навіть зробили спеціальні змагання, пише "Репортер".

"Взяли двох професійних тренерів: легенду прикарпатського футболу Олега Руденського та тренера ФК "Прикарпаття" Ігоря Гогіля. Попросили, щоб вони подивились і помогли вибрати людей до збірної. Грали на двох полях. Гогіль на одному боці стояв і дивився, а Руденський — на іншому. Ходили, ставили собі відмітки. І так зібрався кістяк команди", — розповідає Ігор Лукинів.

Нині у збірній є атовці зі Снятина, Коломиї, Городенки, Галича, Долини, Тисмениці та Івано-Франківська. Усі з різних підрозділів. Тут і ЗСУ, Нацгвардія, добровольці, прикордонники, СБУ, поліція тощо.

Капітан команди "Прикарпаття АТО" Денис Рудницький на війну потрапив у 2016 році, служив у Нацгвардії. Також він є віцепрезидентом НФК "Ураган", а ще начальником відділу спорту Департаменту молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міськради. Каже, більшість хлопців із збірної — аматори, якщо і грали колись, то не професійно. Але зараз уже видно, як вони вдосконалюються, зіграються. Також зазначає, що до атовців потрібен інший підхід, ніж до звичайних спортсменів, — особливий. 

"Захисна лінія — гравець № — наш тренер Олег Шевчук. Він колись грав професійно. Був мобілізований, служив в артилерії. Дуже нам допомагає. У півзахисті грає викладач фізвиховання Михайло Неспяк з 72 бригади. Нападники — Ігор Лукинів, доброволець тактичної групи "Сапсан", і Володимир Гамкало — працює в Головному управлінні Нац­поліції, служив у спецбатальйоні "Івано-Франківськ". Голкіпер — Михайло Абрамчук, Нацгвардія, за плечима має кілька ротацій", — розповідає капітан команди.

Тренуються вони двічі на тиждень на "Хет-Трик Арені", що на вул. Чорновола. Спеціально приїжджають з різних районів. Збирається до 25 людей.

"Коли хлопці приходять з АТО, їх треба чимось зайняти, аби помогти відійти від тих подій і переживань. Спорт і спілкування з побратимами переключає в емоційному плані. Футбол — дуже добра реабілітація та психологічне розвантаження. Помітно, що навіть після години-півтори тренування хлопці йдуть додому зі значно іншим настроєм", — говорить Денис Рудницький.

Багато з них служать і нині. Наприклад, Микола Огір досі в Нацгвардії, на сході з 2014 року, сім ротацій.
"Подобається, що разом збираємося, тренуємося, емоції завжди позитивні. Якийсь негатив можна викинути на полі. Додому йдеш — вже легше", — каже Микола Огір.

До них на заняття може прийти будь-який атовець й разом пограти. Розповідають про чоловіка з позивним "Дєд", який не пропускає жодного тренування. Йому десь за 60. Усе виконує на рівні. Раді, аби до них приходили, може, якраз знайдуть ще сильного гравця, бо заміни треба.

Головною умовою участі у чемпіонатах серед атовців є посвідчення учасника бойових дій. За словами Рудницького, раніше вони грали від федерації футболу України, а цього року вперше заявились на чемпіонат Ліги АТО. Тому зараз хлопці посилено тренуються, аби дійти до фіналу й позмагатися за Кубок Героїв 2020.

Аби потрапити до фіналу Ліги, прикарпатським атовцям треба увійти у четвірку з десяти команд дивізіону "Захід". 

Детальніше — читайте за посиланням.