У вівторок переможців обласного туру Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2009” офіційно вшанували в управлінні освіти та науки ОДА. Цього року переможців визначали з української мови і літератури, інформатики, англійської мови фізики та музики (такий конкурс з певного предмету проходить раз на чотири роки. — Авт.). Кращим вчителем музичного мистецтва став калушанин Михайло Гніздовський, який у нагороду отримав ноутбук.
Цими днями переможець уже перебуває у Запоріжжі і змагається за звання кращого вчителя України. Для цього Михайло Гніздовський спеціально записав музичні фонограми — варіації на тему українських народних пісень “Їхав козак за Дунай…”, особисто виконавши музичне соло на баяні. Запис фонограми виявився справою копіткою, адже довелося зробити 23 дублі. “Сорочка була мокрою”, — зізнається вчитель.
Необхідність запису такої фонограми виявив обласний тур конкурсу. “Неможливо якісно одночасно співати і грати на музичному інструменті”, — переконався Михайло Гніздовський. Загалом у конкурсі взяли участь 12 учителів музичного мистецтва, з яких у суперфінал дісталися лише п’ятеро. Калушанин у боротьбі за кращого вчителя року представляв власну творчу стратегію “Гуманно-особистісний підхід у розвитку естетичного ставлення учня до дійсності”.
Михайло Гніздовський переконаний: для вчителя пріоритетними завданнями є: віра у можливості дитини; розкриття самобутності особистості учня; повага і утвердження цієї особистості та спрямування особистості на шлях служіння добру, істині та красі.
Насамперед, для вчителя важливо олюднити, обновити середовище навколо дитини, — переконаний педагог. — А ще — проявляти творче терпіння, приймати дитину такою, як вона є, бути оптимістом будь-якої дитини. Важливою є відданість і щирість у стосунках із дитиною.
Саме такі напрацювання Михайло Гніздовський поклав в основу своєї презентації на конкурсі після участі у семінарі відомого педагога, почесного академіка багатьох університетів, викладача Московського педагогічного університету, керівника лабораторії гуманної педагогіки при Московському будинку вчителя Шалви Амонашвілі.
Безумовну перемогу вчителеві гарантував серед інших чинників і Музей Старожитностей, який створено у ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 за ініціативи і завдяки копіткій праці Михайла Гніздовського. Музей є яскравим прикладом залучення дітей до світу духовності, адже через етнокультуру можна пізнати традиції та обряди українського народу. Крім того, наш педагог — постійний учасник міської молодіжної науково-пізнавальної програми “Чорний ліс”. Очолювані Михайлом Гніздовським вокальний ансамбль та хоровий колектив щорічно беруть участь у міських та обласних конкурсах-оглядах патріотичної пісні, “Розколяді”.
Як учасник обласного туру конкурсу “Учитель року-2009” Михайло Гніздовський за жеребом представив у 3-му класі Богородчанської школи №2 своє бачення сюжетного розвитку музики на прикладі дуету Одарки та Карася з опери “Запорожець за Дунаєм”.
— Отямився тільки тоді, коли почув оплески дітей і журі, — зізнається кращий учитель музики області. За зізнанням самих членів журі, такого не було на жодному уроці, який проводили інші учасники конкурсу. Складність цього завдання полягала у тому, що вчителеві треба було проводити урок з чужими дітьми у чужій школі. До Богородчан Михайло Гніздовський самостійно доправляв не тільки власний баян, а ще — цілу валізу етнічних музичних інструментів зі шкільного Музею Старожитностей.
На переконання вчителя, урок — це шоу з дотриманням методики. І це — не вигадка. Журнал “Мистецтво і освіта” у порадах майбутнім конкурсантам прямо стверджує: потрібно добирати такі методи, прийоми, які б виконували не тільки навчальні і виховні завдання, а й містили елементи шоу.
Конкурсанти відразу після уроку мали самостійно зробити самоаналіз.
— Важливо було після такого напруження відразу самому знайти помилки, — пригадує Михайло Гніздовський. — Я їх у себе знайшов дві: урок замість 40 хвилин тривав 42,5 хвилини, адже я хотів показати видовище. При режисурі уроку не було достатнього індивідуального підходу до кожного учня, але склалося загальне враження, що усі працюють.
Тож після конкурсів “Ділова гра”, письмової роботи та уроку у суперфінал обласного туру конкурсу “Учитель року-2009” з 12 учасників вийшли тільки 5 найдостойніших. І серед них — наш Михайло Гніздовський.
Суперфінал проходив у заповненій залі (близько 200 людей. — Авт.) і за формою (запитання-відповіді) та хронометражем нагадував КВН. Суперфіналісти мали миттєво, влучно і професійно відповідати на запитання бліц-турніру, які стосувалися конкретних педагогічних ситуацій, вгадати авторів та назви трьох музичних творів зі шкільної програми (а вона включає таких близько 200. — Авт.). Крім того, у дотепній формі педагоги мали відповісти на, здавалося б, просте запитання: “Чи любите ви розгадувати загадки?”. Михайло Гніздовський встиг за три хвилини розповісти, проілюструвати у слайдах і зіграти свою відповідь: “Загадка — це я”. (До речі, калушанин презентував власну композицію для козацької джури. — Авт.). У конкурсі ж на вгадування музичних творів та їхніх авторів він єдиний з-поміж учасників суперфіналу безпомилково дав усі відповіді, адже визнає: має великий гарт слухання музики ще з часу навчання у Львові.
А в інтелектуальному конкурсі “Ваш улюблений художній фільм?” Михайло Гніздовський миттєво знайшов безпрограшну відповідь: фільм “Високий перевал”. Тут і незабутня музика Мирослава Скорика, і краса Карпат, і патріотичні почуття. На фоні відповіді одного з конкурсантів — фільм “Операція “И” — калушанин виглядав просто недосяжним.
Якщо до усього зазначеного додати, що вчитель використовував мультимедійні уроки, сучасні інноваційні технології, то висновок журі був однозначним: калушанин Михайло Гніздовський— найкращий учитель музики Прикарпаття, і саме він має представляти нашу область у фіналі Всеукраїнського конкурсу.
Голова методичного об’єднання учителів музичного мистецтва нашого міста Михайло Гніздовський не приховує своєї радості, проте запевняє:
— Якщо хтось думає, що через конкурс робиться кар’єра, то це — не так! Це велика праця, а ще — недоспані ночі, недоїдання і внутрішні переживання.
Ватикан: коли час зупинився