До “Вікон” звернулися мешканці будинку №5, що на вул. Дзвонарській, щодо незаконного, на їхню думку, будівництва двоповерхового об’єкту комерційного призначення, що є прибудовою до їхнього будинку. Ця забудова впритул зачіпає інтереси мешканців трьох квартир будинку (№№ 130, 131, 132. — Авт.), адже після завершення будівництва перекриє людям доступ сонячного проміння та будь-який краєвид. Калушани уже встигли звернутися за допомогою у міську та обласну прокуратури, Калуську райСЕС, до міської влади і навіть міських партійних організацій. Але — без особливого успіху.
“Після трьох місяців наших митарств по усіх місцевих інстанціях будівництво ведеться у тому ж темпі і з тими ж порушеннями, — йдеться у листі до редакції, — а саме:
— немає акту погодження на проведення будівельних робіт (які ведуться у безпосередній близькості до вікон другого поверху) з мешканцями будинку;
— забудова “поглинула” пожежну доріжку, яка проходила поза межами викупленої ділянки;
— прибудова ведеться на окремому фундаменті, плити перекриття першого поверху вмонтовуються у стіну уже існуючої комерційної прибудови, нарощування стіни другого поверху ведеться по карнизу цієї прибудови;
— стіни наших квартир і “глуха” стіна новобудови належить до другого ступеня вогнестійкості згідно із затвердженими державними будівельними нормами. Тому побутовий розрив між ними повинен бути мінімум 15 м. Насправді ж є 5-8 метрів;
— наші помешкання будуть позбавлені природного освітлення і тепла, адже новобудова перетворить їх на “тунель”, де темно і вогко.
Варто зазначити і той факт, що забудова проводиться на ділянці площею 290 кв. метрів, попри те, що підприємець є власником земельної ділянки (нашої прибудинкової території) площею 222 кв. метри”.
Крім того, державні будівельні норми чітко визначають, що “рівень покрівлі вбудовано-прибудованої частини будинку не повинен перевищувати позначку підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку”.
Заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів твердить: насправді будівельні стандарти для окремо стоячих будинків та будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями різняться.
— Підприємець викупила земельну ділянку з аукціону, — каже Василь Петрів. — Була розроблена проектна документація, яка пройшла державну інвестиційну експертизу, а будівництво розпочате згідно із дозволом інспекції Держархбудконтролю. Якби фахівці виявили порушення у проекті, то документація експертизи не пройшла б. Крім того, прибудова здійснюється на окремому фундаменті, який не пов’язаний із існуючим, тому загрози виникненню тріщин в існуючому будинку немає. Торік на будинку на вул. Дзвонарській, 5 з боку ЗОШ №3 виникли дві тріщини, але вони суто осадочні і не впливають на міцність будинку.
Головний будівельник міста переконує: сонячне світло і далі потраплятиме до квартир. Проте зміниться краєвид із вікон деяких квартир будинку. Це, звичайно, може не подобатися людям, але не свідчить про наявність порушень. “У Калуші відчувається дефіцит земельних ділянок під забудову і місто з кількох сторін обмежене у розвитку. Тому маємо використовувати можливі варіанти”, — переконує представник влади.
Згідно із письмовою відповіддю інспекції Держархбудконтролю, “за відхилення від погодженої проектної документації при будівництві об’єкту забудівник Зінченко І. М. притягувалася до адміністративної відповідальності”.
Проте суть питання насамперед — не у достовірності документів. Так, міська влада — той уповноважений представник громади, якому калушани делегували повноваження здійснювати управління територіальним майном, розвитком міста загалом. Саме влада має демонструвати чітку стратегію розбудови міста за відсутності Генерального плану. Перед виставленням на торги перелік земельних ділянок ретельно готується, а їх призначення — продумується. Без сумніву, земля у центрі міста дорога, і від такого продажу бюджет отримає більше, ніж, наприклад, якби таку ж за площею земельну ділянку продали б в іншому мікрорайоні міста. Але нехтування при цьому інтересами навіть кількох мешканців міста є неприпустимим.
Так, Калуш на сьогодні, хоча і відчуває нестачу місць для будівництва, проте не настільки гостро, як, приміром, великі міста України. У нас немає крайньої необхідності “саджати” будинок на будинок. І навіть, якщо проектна документація підприємця у порядку, то продуманість дій міської влади викликає сумнів. Міська влада уникла б будь-яких конфліктів чи підозр у лобіюванні інтересів конкретних осіб, якщо би при продажу земельної ділянки обумовила висоту прибудови.
На думку підприємця, власника земельної ділянки Іванни Зінченко, до висоти будівлі люди не можуть мати жодних претензій.
— Ми і так пішли на компроміс, — твердить Іванна Зінченко. — Дізнавшись, що прибудова реально створює людям незручності, ми знизили висоту з максимально можливих, згідно із проектом, 3,4 до 2,5 метра. Попри те, мешканці будинку постійно перешкоджають веденню будівництва — і фізично, і погрозами. Якби не це, ми б уже давно завершили роботи. Нині я не можу гарантувати безпеку будівельникам. Між тим, я викупила цю земельну ділянку на аукціоні. Якщо не я, її придбав би хтось інший, але у будь-якому випадку прибудова була б. У мене є цілком слушні підстави вважати, що мешканці трьох квартир очікують на матеріальну винагороду. Але я дію згідно із законом, на своїй приватній власності, тому хабарів давати не буду.
Підприємець із відповідною заявою на дії мешканців будинку звернулася до міліції та у прокуратуру. І бачить для себе два можливі варіанти вирішення питання: поставити охорону або ж звернутися до суду за зведення наклепу стосовно нібито збільшення площі будівництва та за простій.
— Мешканці будинку вводять в оману правоохоронні та контролюючі органи, а також громадськість міста, — переконана Іванна Зінченко. — Насправді збільшити площу будівництва, навіть за великого бажання, просто неможливо.
Упевнена позиція підприємця базується на всіх необхідних дозволах та документах. Так, два роки тому підприємець придбала на аукціоні земельну ділянку площею 222 кв. метри і виготовила державний акт на право власності. Рішенням міської ради їй було надано дозвіл на проектно-пошукові роботи. На основі цього розроблений проект, який пройшов комплексну державну експертизу (позитивні висновки експертів отримані від Калуського РВ ГУ МНС, райСЕС, управління з питань охорони праці. — Авт.). На підставі комплексної експертизи інспекція Держархбудконтролю видала дозвіл на будівництво.
Щодо звинувачень мешканців будинку, то Іванна Зінченко твердить: акт погодження із жителями будинку — надуманий документ. А пожежна доріжка розташована поза межами будівництва. Тож твердження про те, що вона “поглинута”, не відповідає дійсності. Між іншим, після завершення будівництва ця доріжка буде відреставрована.
— Звинувачуючи мене у порушенні будівельних норм (а відтак — перешкоджанні потрапляння світла у квартири), мешканці квартир №№ 130 та 131 не зважають на те, що насправді самі порушують ці норми. Так, на м’якій покрівлі у них збудовані балкони, що у першу чергу перешкоджають потраплянню сонячних променів у їхнє помешкання. Також питання у тому, наскільки законно збудовані ці балкони? — твердить підприємець.
Крім того, один із найвагоміших аргументів підприємця — рішення Калуського міськрайонного суду від 16 лютого. Так, до суду звернулася мешканка третього поверху житлового будинку на вул. Дзвонарській, яка просила заборонити будівництво об’єкту комерційного призначення. Щоправда, складається враження, що позовну заяву складав дилетант, а не юрист. Крім того, мешканці третього поверху будівництво може створювати лише відносні незручності. Суд розглянув заяву і постановив “відмовити через безпідставність вимог”. Також у рішенні зазначається, що у судовому засіданні не здобуто доказів, що будівництво ведеться з порушенням норм технічної документації.
Загалом конфлікт між мешканцями будинку і підприємцем може бути розв’язаний або через колективний позов мешканців “постраждалих” квартир, або за зверненням підприємця. Так, у разі істотних відхилень від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотно порушує будівельні норми і правила, суд може винести постанову про проведення перебудови. Якщо здійснити це неможливо або ж особа відмовляється, то таке нерухоме майно, за рішенням суду, підлягає знесенню. Між тим, поки люди шукають допомоги у різних інстанціях, будівля “росте”. А разом із тим зменшуються шанси мешканців квартир змінити ситуацію.
P. S. На засіданні виконавчого комітету у вівторок міський голова Ігор Насалик під час розгляду питання про будівництво на пр. Лесі Українки житлового будинку звернувся до головного архітектора міста Петра Пострильоного із запитанням: “Чи “вписується” новобудова у Генеральний план міста?”.
— Я як подивлюся на проспект, він мені нагадує Шанхай. Таке враження, що тут “вписується” все, що не будується. Не “вписується” лише сама вулиця, — прокоментував Ігор Насалик.
Цікаво, наскільки гармонійно “вписується” у Генплан прибудова, що на вул. Дзвонарській, 5? І про який архітектурний смак влади вона свідчить?
Ватикан: коли час зупинився