Нагадаємо, що всередині жовтня до “Вікон” звернулися мешканці Завою з проханням допомогти розібратися у конфліктній ситуації, що виникла після того, як один із сусідів вирішив загородити частину пішохідної доріжки, якою до цього багато років користувалися односельці. Найбільше людей хвилювало те, що відтепер їм ніде буде розвернути автотранспорт. Тож, навіть такі екстрені служби, як “швидка” чи пожежна, навряд чи зможуть заїхати, якщо виникне така потреба.
Попри те, що владнати суперечку намагалася комісія сільської ради, яка рекомендувала Миколі Даніву розібрати огорожу і відкрити для користування громадську стежку, господар і далі наполягає: у нього є рішення про приватизацію, тому його дії — законні.
Одразу ж після виходу публікації, до “Вікон” разом із адвокатом звернулася дружина Миколи Даніва — Ольга Данів з вимогою спростувати статтю та вибачитися перед її сім’єю. У заяві, зокрема, йдеться: “Дана земельна ділянка належить Миколі Даніву на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (виданий Завійською сільською радою 30.09.2009 року). Окрім того, у планах забудови села Завій Калуського району Івано-Франківської області не вбачається стежки… Сім’я Миколи Даніва, як порядні і добросовісні односельчани, не забороняли мешканцям села користуватися частиною своєї ділянки для тимчасового проходу по ній. Та як нерідко у нас трапляється, доброта карається, от і тепер окремі сусіди ініціюють з власних амбіцій питання щодо влаштування громадської стежки…”.
Родина священика акцентує на тому, що згідно з земельним законодавством “існує відповідна процедура, за якою земельна ділянка надається особам у власність чи користування. Першим етапом є рішення місцевого органу самоврядування на підставі поданої заявником заяви, після чого сесією (сільської ради. — Авт.) приймається рішення надати згоду на виготовлення земельної документації або — відмовити у цьому. Окрім цього, потрібно пройти кілька експертиз державних органів, які надають відповідні висновки. Зазначимо, що дозвіл на приватизацію земельної ділянки у даному випадку також надається сільською радою села Завій — відповідним рішенням, яке має порядковий номер, дату та ін. Дані документи зберігаються у сільській раді…”.
У заяві також ідеться про те, що сусіди самовільно зруйнували огорожу, а в. о. голови сільської ради при цьому їх не зупинила і, що дії комісії сільської ради загалом є сумнівними.
Тим часом мешканці Завою, які стверджують, що сім’я Данівих самовільно захопила земельну ділянку, яка багато років належала громаді, звернулися до голови Калуської райдержадміністрації Василя Качмара. Люди, зокрема, наполягають, що, коли сусід виготовляв документи про приватизацію своєї земельної ділянки, вони і не здогадувалися, що її межі будуть зміненими. Інакше — нічого би не підписали.
Василь Качмар звернення переадресував відділу Держкомзему у Калуському районі, який, вивчивши ситуацію на місці, дійшов висновку, що приватизація земельної ділянки відбулася з порушеннями. Начальник відділу Держкомзему у Калуському районі Олег Кульбанський, який минулого тижня разом із головним спеціалістом відділу Богданом Русенкевичем виїжджав у Завій, каже:
— Після того, як ми приїхали, дуже швидко почали сходитися люди. Фактично, миттєво зібралася вся округа, яка користується цією стежкою. Тож, вислухавши старожилів села, стало зрозуміло: люди ходять цією доріжкою понад 70 років. Ми звернулися до священика, який, проте, продовжував доводити нам і сусідам, що земельна ділянка належить йому. І на ній він хоче будувати капличку. Але: державний акт на право власності земельної ділянки виготовлений із порушеннями, оскільки при геодезичних зйомках межі господарства були визначені неправильно. Фактично, геодезистам, яку земельну ділянку показали, такі, відповідно, заміри вони і провели. Сусіди ж, які не здогадувалися про зміни меж господарства, підписали документи. Тому і виникла така ситуація.
За словами Олега Кульбанського, наразі відділ, який він очолює, готує листа до Завійської сільської ради з проханням розглянути його на найближчій сесії сільської ради. У листі, зокрема, лише дві рекомендації: 1) визнати спірну стежку — громадською; 2) від імені сільської ради звернутися до суду з позовом про визнання частково недійсним Державного акту на право власності земельної ділянки. Проте, тільки після рішення суду межі господарства можна буде повернути до попередніх, а громада Завою, можливо, — отримає свою стежку.
Ватикан: коли час зупинився