“Дім Сірка” зменшить витрати міста на бездомних собак

Благодійна організація “Дім Сірка” з Івано-Франківська допоможе місту вирішити проблему із безпритульними собаками. Волонтери планують не тільки стерилізувати та лікувати тварин, але і зменшити витрати міста на їхнє утримання. І зауважують: не відважилися б “звалити на плечі” такий тягар, якби не відчували фінансової підтримки – польських благодійників та калуських підприємців.
Переглядів: 952
Так нині виглядає "кухня" у калуському притулку

Міський голова Ігор Матвійчук, директор КП “Екосервіс” Ігор Свистун та голова благодійної організації “Дім Сірка” Наталія Когут підписали Меморандум “Про співпрацю щодо скорочення кількості безпритульних тварин у Калуші на 2016 рік шляхом етичного ставлення до них та регулювання їхньої чисельності гуманними та цивілізованими методами”. Калуський притулок для бродячих собак потрапив у поле зору франківських волонтерів ще рік тому.


— Ми приїхали і забрали з притулку кілька тварин, щоб їх підгодувати, вилікувати і прилаштувати, — згадує Наталія Когут.


Після того волонтери не раз допомагали притулку їжею та ліками. Упродовж минулого року з калуського притулку забрали і прилаштували у нових господарів 42-х собак. І це в той час, як в Івано-Франківську за минулий рік понад шість сотень псів знайшли нові домівки. Бо утримувати і нагромаджувати тварин у притулку — не вихід, вважають волонтери з “Дому Сірка”. Там потрібно тримати тільки агресивних чи хворих тварин. Інших — стерилізувати й або повертати на місце відлову, або — знаходити тварині господаря.



Калуський притулок вимагає допомоги і вкладення коштів


За словами волонтерів, недавно вони довідалися про позицію окремих депутатів Калуської міської ради, які пропонували міському голові вирішити питання із безпритульними тваринами радикально: усипити всіх псів, які живуть у притулку. Схожий метод пропонували застосувати і до бродячих тварин на вулицях міста. Така жорстокість обурила волонтерів. Тож, як твердять, вони кинулися шукати шляхів порятунку.


— Ми запропонували свою допомогу місту, щоб показати, що є волонтерська хвиля, яка може впоратися із проблемою не такими жорстокими методами, — каже Наталія Когут. — Маємо рік, щоб показати роботу — на такий час підписано Меморандум про співпрацю.


Волонтери беруть на себе великий шматок роботи. При цьому, фінансування з міського бюджету не збільшується, а, навпаки, — зменшується майже вдвічі порівняно з минулим роком.


— Ми будемо закуповувати вакцину від сказу, комплексну вакцину від чумки й ентериту, оплачувати роботу лікаря, який буде приїжджати сюди (наразі тричі на тиждень), пальне для машини, яка буде відловлювати тварин. Також, що основне, на нас — зобов’язання щодо організації роботи та облаштування притулку, — каже Наталя Когут.


Від міського бюджету очікують фінансування заробітної плати працівникам притулку та введення однієї штатної одиниці до КП “Екосервіс”. Саме ця людина, яку пропонує “Дім Сірка”, і займатиметься організаційною роботою та менеджментом у притулку. Нагадаємо, що притулок для бродячих тварин як окрема дільниця входить до структури КП “Екосервіс”. Комунальне підприємство спеціалізується на вивезенні сміття.


Скорочень серед працівників притулку волонтери не планують, принаймні, впродовж трьох місяців. Навіть більше: за словами Наталії Когут, польський благодійник пан Войтек, який допомагає “Дому Сірка”, готовий доплачувати по 500 гривень щомісяця тим працівникам притулку, які будуть совісно ставитися до своєї роботи.


Відловлювати собак, як і раніше, будуть працівники “Екосервісу”. Від волонтерів їм буде допомога у вигляді додаткового авто, яке економніше та мобільніше.



Днями волонтери забрали у притулок півторарічну мамусю із шістьмома цуциками. Один із малюків уже має нового господаря


ПОЛЬСЬКІ І КАЛУСЬКІ БЛАГОДІЙНИКИ

Волонтер Катерина Гуменюк, яку “Дім Сірка” пропонує ввести до штату КП “Екосервіс” як куратора притулку, ще буквально донедавна працювала учителем іноземної мови. Чому надала перевагу собакам, пояснює просто: є покликання, яке не може ігнорувати. Катерина щодня доїжджатиме на роботу з Івано-Франківська.


Насамперед, Катерина планує налагодити харчування тварин, адже, каже, досі, бувало, що собаки їли раз на день або й узагалі сиділи голодними. Крім того, дівчина планує організувати графік чергувань, вигулу собак, стерилізації та відлову тварин.


Щодо стерилізації, то спочатку волонтери планують завершити її у притулку. Як повідомляли “Вікна”, з минулого року у притулку почали стерилізувати бродячих тварин. Для цього на його території облаштували вагончик, а з Івано-Франківська кілька разів на тиждень приїжджала ветеринар. Але з настанням холодів стерилізацію призупинили. Адже у вагончику не було умов, щоб стерилізувати тварин у холодну пору року.


Торік, каже Наталя Когут, встигли стерилізувати близько восьми десятків тварин із притулку. Залишилося — приблизно стільки ж. Після того візьмуться за бродячих тварин у місті. Тому люди, які підгодовують безпритульних тварин, можуть звертатися до волонтерів. Ті — заберуть тварину, а потім, позбавлену дітородної функції, повернуть на місце. Такий спосіб регуляції чисельності безпритульних тварин — найбільш ефективний. Адже якщо тварину просто знищити, на її місце прийде інша (потік бездомних тварин постійно “підживлюється” собаками із прилеглих до міста сіл. — Авт.). А якщо одна і та ж собака тривалий час живе на одній і тій же території, вона “витісняє” з неї “чужаків”.


У Івано-Франківську разом із КП “Полігон” завдяки стерилізації за кілька років чисельність безпритульних тварин зменшилася з 7000 приблизно до 1500. За рік подібних результатів у Калуші очікувати не варто. Але вони також будуть відчутними. Щоб реально оцінити результат, потрібно три роки, каже Наталя Когут.


Волонтери планують відкрити окремий рахунок, щоб збирати пожертви від благодійників для Калуша. Наталя Когут зазначає: у Калуші — стартова ситуація навіть краща, ніж в Івано-Франківську. Адже місто утримує притулок за рахунок бюджетних коштів, а калуські підприємці декларують готовність допомагати фінансово.


— Ми своїми силами ніколи б не взялися за вирішення проблеми у Калуші, якби не відчували підтримки. Найперше — на цей проект “підписався” пан Войтек з Польщі, який готовий давати гроші на м’ясо для тварин, стерилізацію та частково фінансувати придбання вакцин і ліків. Крім того, у вас уже відгукнулися серйозні люди, які готові допомагати матеріально, а також — профінансувати встановлення системи відеонагляду у притулку, — каже Наталя Когут.


Як з’ясували “Вікна”, благодійником виявився калуський підприємець Сергій Барна.


Ігор Матвійчук, міський голова Калуша:

— У волонтерів “Дому Сірка” “за плечима” — позитивний досвід впровадження їхніх ідей в Івано-Франківську. Це стало основними аргументом при прийнятті рішення про співпрацю. Крім того, частину витрат вони беруть на себе, залучаючи не тільки бюджетні кошти, але й використовують інші джерела. Попри те, що у штат “Екосервісу” вводиться одна штатна одиниця, витрати на притулок зменшуються. “Зекономлені” у такий спосіб кошти ми використаємо на якісь капітальні роботи — придбання вольєрів, обладнання вагончика чи інше.

Крім того, порозуміння було знайдено й у тому, що агресивних собак потрібно ізолювати або присипляти. Це важливо, адже кількість скарг від калушан через укуси бездомних тварин постійно зростає.