«Дім Сірка» хоче збудувати в Калуші ветеринарну клініку

Метою благодійної організації «Дім Сірка» є врегулювання чисельності тварин у місті та їхня стерилізація. А притулок не є постійним місцем перебування тварин, як це думає більшість калушан.
У кожного волонтера, який займається тваринами, хоч раз в житті запитували: «А чому саме тварини?»

Про це розповіла голова благодійної організації Наталія Когут. Два роки тому «Дім Сірка» почав опікуватися калуським притулком для безпритульних тварин, підписавши угоду з міською владою.

Наталія Когут зауважує, що притулок — це насамперед місце, куди тварину забирають, стерилізують і відпускають:

«Наші волонтери не зобов’язані  виїжджати «на виклик», бо собака голосно гавкнув в бік молодої дівчини. Звичайно, собаки не повинні шкодити людям, але й люди не мають бути жорстокими до чотирилапих. Для мене відношення людини і суспільства до тварин, дітей і людей похилого віку завжди було індикатором його здоров'я і адекватності. Дуже люблю цитату Ганді: «Велич і моральний прогрес нації можна виміряти тим, як ця нація відноситься до тварин». На жаль, у нас з цим все дуже і дуже туго».

Тварина, за законодавством України, прирівнюється до речі, акцентує голова благодійної організації, і навіть за наявності покарання за жорстоке поводження з тваринами (стаття 299 ККУ), випадки реального покарання винних можна перерахувати на пальцях однієї руки:

«Бездомних тварин труять, відстрілюють, на них оголошують полювання. Але хто ж винен?  Звідки вони взялися? Тварини на вулиці і в притулки потрапляють від людей. Вони — продукт нашої людської безвідповідальності. Ми звикли думати, що собаки на вулицях загартовані, але насправді за кожним рогом на них чекає небезпека. Усе їхнє життя — це стрес, гоніння і голод. Одиниці наших волонтерів не встигають допомогти всім».

Наталія Когут зауважує: так, у Калуші можна зустріти велику кількість собак. Та більшість із них — стерилізовані, а тому не несуть ніякої загрози мешканцям:

«Хоча щодня мій телефон розривається. Просять забрати собаку, що живе під під’їздом чи цуциків, яких знайшли викинутими за домом. Та ми приїжджаємо та забираємо до притулку лише агресивних собак, коли є укуси чи травми. І це, в переважній більшості, собаки з сіл, не кліпсовані».

За словами Наталії Когут, на сьогодні існує велика проблема так званої «міграції» собак: селяни виганяють з дому дорослих собак та викидають новонароджених цуценят. А ті біжать туди, де є більший шанс знайти їжу і вижити, — в місто.

Те, що на вулицях у європейських країнах майже неможливо зустріти безпритульну тварину, має свій зворотний бік і пояснення. У багатьох країнах практикується евтаназія: якщо собаку за місяць-два не прилаштовують — присипляють, розповідає Наталія Когут:

«Є люди, які виступають з такою ідеєю. Це дуже неправильно. Адже все ж це вбивство».

За місяць більшість дорослих собак нереально прилаштувати. Зазвичай забирають цуциків. Хоча з дорослою твариною менше мороки та обідраних меблів. Тим більше, дорослі собаки, що знаходять новий дім, завжди вдячніші і добріші, кажуть у «Домі Сірка»:

«Ми завжди боремось до кінця і намагаємося прилаштувати всіх. Результатом цього є щасливі фотографії улюбленців, які присилають нам їхні нові господарі. Звичайно, трапляються тварини, які доживають свій вік у нашому закладі. Також є важкохворі, для яких притулок стане останньою домівкою».

Наталія Когут має мрію — збудувати в Калуші ветеринарну клініку, доступну для всіх. Така вже функціонує в Івано-Франківську, побудована на кошти меценатів. Саме там і лікують наразі всіх «Сірків», і калуських зокрема.

Сьогодні майже вся діяльність «Дому Сірка» здійснюється за рахунок коштів меценатів та періодичних пожертв:

«От у штаті маємо трьох працівників, які працюють на зарплаті. Зарплати виплачуємо їм також виключно з допомоги спонсорів. Але троє працівників на 250 собак. Ви ж розумієте, що це дуже тяжко. Радує, що вже потепліло і в притулку відбулась толока. Ремонтували будки, викорчовували будяки і підсипали щебінь біля вольєрів. Та це все тяжка робота, потрібні чоловіки. А їх, на жаль, серед волонтерів мало. Та й такі «суботники» потрібно проводити щотижня, бо роботи в притулку завжди достатньо».

Щосуботи волонтери організовують ярмарок біля «Гостинного дому» в центрі Калуша. Зараз збирають не тільки на їжу, але і на нові вольєри. Адже кількість тварин збільшується, а місця катастрофічно не вистачає, розповідає Наталія Когут:

«Загалом, уся наша діяльність першочергово спрямована на поліпшення умов проживання жителів Калуша. Вважаємо, що всім комфортно жити у місті, де безпечно кожному, у тому числі і тваринам. Та самі ми, ідейні волонтери, не справляємось без допомоги мешканців міста. Розумію, що калушани не завжди можуть прихистити в себе вдома всіх безпритульних тварин, але завжди можуть їм допомогти, прийшовши в притулок на толоку чи купивши у суботу солодкий пряник від «Сірків».

У кожного волонтера, який займається тваринами, хоч раз в житті запитували: «А чому саме тварини?». Часто це звучить як докір, мовляв, чому не діти, люди похилого віку або військові, розповідає голова голова благодійної організації:

«І найчастіше це запитують ті, хто не допомагає нікому. Моя відповідь завжди однакова: кожному — своє. Знаю, що в доброти і бажання допомогти немає меж. Не має значення, кому допомагати: тваринам, дітям або людям похилого віку. Головне — допомагати».

Як можна допомогти «Сіркам»?

— візьми до себе додому хвостатого друга, адже найкращий подарунок для хвостатих — справжній дім;

— підтримай притулок матеріально пожертвою на рахунок ( Приват Банк 5169 3305 1534 9451 – картка-ключ Когут Наталія Василівна – всі кошти зараховуються одразу на основний рахунок). У примітці відзнач, що це саме для калуських «Сірків»);

— поїдь до тварин у гості і привези «Сіркам» гостинці: сухі корми для дорослих та желейні — для малюків, крупи, м’ясні відрізки; допоможи в ремонті вольєру; приготуй кашу для цуценят чи почухай старого пса за вушко, адже ласка та увага для цих тварин життєво необхідна;

— найлегший спосіб — зроби репост з офіційних сторінок «Дому Сірка» в соцмережах та допоможи знайти домівку «Сірку» чи поширити інформацію про потреби «Сірків» серед своїх друзів, адже кожен з нас знає, яку силу мають інформація та соцмережі сьогодні.

За номером (095) 096 7926 детальніше можна дізнатись про потреби притулку.

Ольга САСНИК, калушанка