Будемо тут стояти і співати пісеньки, раз Калуська міська рада нас ігнорує, звернувся до депутатів Віталій Маліборський 24 травня минулого року Калуська міська рада відмовила дев’яти учасникам АТО у виділенні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в районі бульвару Незалежності та вулиці Євшана. Також учасникам АТО, які подали відповідні заяви, відмовили у виділенні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в земельному масиві, який розташований на виїзді з Калуша у Підгірках — навпроти автозаправки. Тут по 2 га землі мали намір отримати 16 ветеранів. Підставою для відмови у виділенні землі є невідповідність Генплану та містобудівній документації.
Відтак, ветерани подали позови в Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Наприкінці минулого року суд повністю їх задовольнив і скасував рішення міської ради. Міська рада оскаржила це рішення у апеляційному суді. Його вердикт: міська рада має переглянути свої минулорічні рішення з урахуванням мотивації суду. Тобто, або таки виділити землю заявникам, або пошукати інші аргументи до відмови.
23 квітня відбулося пленарне засідання сесії Калуської міської ради. До депутатів прийшли ветерани АТО з вимогою поставити на голосування питання про виділення їм земельних ділянок. Виявилося, що міській владі про рішення суду відомо, але винести це питання на розгляд планували в травні. Як зазначив один із ветеранів АТО Віталій Маліборський, заяву міській раді вони подали 11 квітня. При цьому до порядку денного включили проекти рішень за заявами, що надходили пізніше. Калушанин звернувся до депутатів:
«Чому рішення міської ради не підготовлене? Суд зобов’язав переголосувати. Ми зобов’язуємо міську раду поставити два перші питання. Ми пройшли два суди. Виграли перший, міська рада подала апеляцію, ми виграли. Чітко сказано: ветерани АТО мають право. Тому ми просимо міську раду виконати свої зобов’язання».
Раніше ветерани АТО повідомляли (і це вони підтвердили на засіданнях депутатських комісій. — Авт.): розуміють, що індивідуального житлового будівництва біля каменя Незалежності не буде. Вони об’єднають земельні ділянки, знайдуть забудовника, який побудує багатоповерхівку і частину квартир віддасть їм. Таким чином, можна буде вирішити житлове питання, яке для багатьох ветеранів є актуальним. А, окрім того, відомо, що учасники, які отримували земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва раніше, у віддалених від центру міста масивах, не можуть використати їх за призначенням — на будівництво просто немає коштів.
Начальник земельного відділу Володимир Мельник спробував збити напругу. За його словами, суд першої інстанції зобов’язав міську раду надати учасникам АТО дозвіл на виділення земельних ділянок, а апеляційний суд зобов’язав розглянути проекти рішень повторно з урахуванням мотивувальної частини:
«Мотивувальна частина до нас дійшла лише минулої п’ятниці. Саме тому зараз це питання перебуває на розгляді, вивчається. І на наступну сесію будуть підготовлені два рішення з приводу ОСГ і під житлове будівництво і вони будуть розглянуті».
Однак учасники АТО були категоричними: з повним рішенням апеляційного суду міська влада мала можливість ознайомитися з сайту суду, а спроби відтягти розгляд питань — це непрофесійна робота або саботаж. На даному етапі вони хочуть лише виконання рішення суду. А якщо міська рада знову відмовить, то готові судитися далі. Віталій Маліборський повідомив:
«Будемо тут стояти і співати пісеньки, раз Калуська міська рада нас ігнорує».
Урешті-решт, депутати погодилися і включили обидва земельні питання до порядку денного. Щоправда, до їх розгляду приступили тільки наприкінці пленарного засідання.
У проекті рішення йшлося про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво позаду каменя Незалежності та на вулиці Євшана дев’яти учасникам АТО: кожному — по 10 сотих. За словами Володимира Мельника, торік міська рада відмовила у виділенні землі у зв’язку з невідповідністю вимогам Генерального плану: на цій території передбачалася громадська забудова. Суд скасував рішення міської ради, мотивуючи рішення тим, що землі громадської і житлової забудови — це одна територія.
Щодо другого питання — про виділення землі під особисте селянське господарство, то, за проектом рішення, пропонувалося виділити по 2 га десяти учасникам АТО — в основному, тим же людям, які претендують на землю в центрі міста. Торік, пояснив Володимир Мельник, відмову міської ради у виділенні землі мотивували тим, що дана територія поза межами Генплану, хоча і в межах міста. Натомість, у рішенні суду сказано, що межі міста було затверджено в 2005 році, а Генплан — раніше, тому посилання міської ради не може братися до уваги.
У підсумку жодне з цих земельних питань депутатський корпус не підтримав. Що далі? Як зазначив у коментарі «Вікнам» Володимир Мельник, питання винесуть на розгляд міськради наступного місяця. Вірогідно, буде підготовлено проекти рішень про відмову (їх учасники АТО знову зможуть оскаржити у суді. — Авт.). Проте для відмови потрібна нова аргументація. Щодо землі в центрі міста, то таким аргументом міг би стати затверджений проект детального планування території. Однак не стане, позаяк міська рада на сесії 23 квітня його не затвердила.
Під час святкувань громада збирається на дорозі, а тут можна організувати площу, сквер чи меморіальний комплекс. Але це — не місце для будівництва житлових будинків, вважає міський голова. Фото: www.kalush.in.ua
Поліклініка або земля для ветеранів
Минулого року міська рада вирішила розробити проект детального планування території, обмеженої бульваром Незалежності, проспектом Лесі Українки, вулицею Євшана та річкою Сівка.
Мотивів взятися за проект було достатньо. Передусім, у зв’язку з тим, що тут запланували місце для багатоповерхового будинку, в якому квартири мали отримати учасники АТО. У даному випадку — механізм інший, адже землю планують виділити не під індивідуальне будівництво, а для спілки учасників АТО, яка знайде забудовника і, відповідно, отримає частину квартир, які розподілять між тими ветеранами, які потребують житла. Ще один вірогідний мотив до замовлення ПДП на цю територію — зарезервувати вільну поки що землю для громадських потреб (це треба було б зробити давно. — Авт.) і здобути вагомий аргумент для відмови в розподілі землі під індивідуальне будівництво. Тим більше, що в центральній частині міста не залишилося інших вільних територій, які можна використати в інтересах всієї громади.
У листопаді минулого року відбулося громадське обговорення проекту детального планування. Орієнтовна площа земельної ділянки, на яку виготовили проект, склала 9 га. Згідно з представленим торік проектом, тут на більшій частині території, зокрема позаду Каменя Незалежності, запланували розбити Меморіальний сквер. Біля річки, на набережній, — громадський простір. Крім того, передбачено й будівництво багатоквартирного житлового будинку — на дев’ять поверхів і три під’їзди. Місце розташування будинку — на вул. Євшана, одразу за мостом, якщо рухатися від центру міста.
За тиждень до слухань, 22 листопада минулого року, надійшло звернення від депутата міської ради Ольги Єланіної з пропозицією передбачити тут будівництво медичного центру з надання первинної допомоги. Уже під час слухань депутат нагадала, що від 2016 року звертається до влади з приводу будівництва нової поліклініки, але жодних рішень досі немає. А зараз ідеться про велику територію, яку можна використати з більшою користю для громади, зокрема, передбачити тут місце для майбутнього будівництва медичного центру. У підсумку проект детального планування торік не затвердили, а відправили на доопрацювання.
Новий проект детального планування території головний архітектор міста Роман Кузик представив на сесії 23 квітня. І в ньому вже була передбачена поліклініка. За словами Романа Кузика, за діючими будівельними нормами для такого закладу потрібно мінімум 35 сотих землі. У проекті передбачили 50 сотих.
Починаючи з 2014 року у Калуші для індивідуального житлового будівництва розподілили два земельні масиви. Загалом у 2015-2016 роках учасники АТО отримали 187 земельних ділянок. 2018 року розподілили земельний масив на вул. Глібова. Ще один масив, який готують до розподілу, — у житловому масиві "Підгірки", біля Калуської ЦРЛ
Утім, деякі депутати висловили зауваження до проекту рішення. Зокрема, Ольга Єланіна, попри те, що її ініціативу врахували, заявила, що громадських слухань проекту з поліклінікою не було. За її словами, проект «сирий» і це створить ще одну проблему. До того ж, питання не розглядалося на комісіях.
Взяли участь в обговоренні і ветерани АТО. До депутатів звернувся Віталій Маліборський:
«Це територія, на яку ми претендуємо. Її хочуть у нас забрати вашими руками. На землі, де поставили поліклініку, мали б бути наші землі, на них ми писали заяви».
Міський голова Ігор Матвійчук на це відповів:
«У Калуші 67 тисяч людей, а ви кажете, що це ваші землі... У центрі міста не може бути індивідуальної забудови».
Натомість, депутат міської ради Михайло Гаврилишин, який очолює міський центр з надання первинної медико-санітарної допомоги, зазначив: «Я не погоджуся, що в місті не потрібна поліклініка. Ми маємо думати про майбутнє. У Коломиї будували вісім років. Це для медицини історичний момент».
Підтримав проект рішення і депутат Володимир Павлів. За його словами, з перших днів у раді обговорюють перенесення дитячої поліклініки. У зв’язку з реформою об’єм послуг на первинному рівні охорони здоров’я зріс, тому нове приміщення вкрай необхідне.
Інші, але не менш вагомі аргументи на користь затвердження ПДП, висловив депутат Юрій Тимків: можуть з’явитися джерела фінансування,тому місто має бути готовим до залучення коштів. За словами депутата, треба затвердити проект детального планування, виготовити проектно-кошторисну документацію, зробити кошторис. Тоді місто зможе оперативно увійти в державні програми.
Як зазначив Володимир Мельник, якщо йдеться про поліклініку, то тут не можна буде виділяти землю під індивідуальну забудову учасникам АТО. Адже поліклініка створює охоронну зону і одне виключає інше.
У підсумку міська рада не підтримала проект детального планування території. Тим самим, фактично, «підвісивши» питання будівництва багатоповерхівки для учасників АТО (торік вони погодилися з аргументами щодо необхідності будівництва поліклініки і висловили готовість зачекати. — Авт.) та позбавила себе аргументу для відмови у виділенні землі під індивідуальну забудову.
Скоріш за все, на наступній сесії міська рада відмовить у виділенні землі учасникам АТО. Це логічно з кількох міркувань.
По-перше, місце позаду каменя Незалежності є унікальним — це остання така велика, незадіяна поки що територія в центрі міста, яка може і повинна бути використана для суспільних потреб: будівництва медичного закладу, меморіального комплексу чи іншого важливого для всієї громади міста проекту.
По-друге, є питання справедливості. Так, учасники АТО дійсно мають право на першочергове отримання землі під індивідуальне житлове будівництво. Для того, щоб його задовольнити, міська рада налагодила співпрацю з громадською спілкою «Громадське об’єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на сході України імені Романа Шухевича». Місто виділяє земельні масиви та розподіляє ділянки для індивідуальної забудову між учасниками АТО. Таким чином, землю вже отримали 315 ветеранів АТО. Причому, їм виділяли по 6 сотих на околицях міста. Тому виділити по 10 сотих в центрі міста групі ветеранів лише тому, що вони звернулися першими і земля вільна, — як мінімум несправедливо щодо інших ветеранів. Адже серед них, напевне, є не менш заслужені і такі, які теж у скруті та потребують поліпшення житлових умов. Як зазначив на сесії міський голова Ігор Матвійчук, будинок для спілки учасників АТО, який вже включений у ПДП, може бути не останнім:
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
