“Дніпром до Байкалу”. Іжевськ: удмурти, мотоцикли і зброя. ЩОДЕННИК (з надолуженого)

Ех, Іжевськ! Після недовгого перекусу потрапляємо до краєзнавчого музею, а заодно і на виставку мотоциклів виробництва Іж.

Даний екземпляр подарований одним із місцевих жителів. Такий собі чоппер Іж.

Відвідування музеїв потребує все-таки підготовки та ретельної уваги. Бо споглядання експонатів — то мало. Треба ше знати, що дивишся і чого воно тут. Тому трохи менше коментарів. Але скажу таке. Культура удмуртів дуже цікава і колоритна. Щось нагадало Бурятію або Чукотку.

Вовк.

Ну, Петро Володимирович. Такого мотопрому сотворив і у світ вивів, просто торба!

В музеї представлені практично майже усі моделі Іжа.

А цей стенд — про перший жіночий мотопробіг. На мотоциклах Іж дружини інженерів мотозаводу та інші працівниці заводу проїхали від Іжевська до Москви і назад! Уявляєте собі, за 10 днів туди і назад десяток баришень на Іжах! На той момент це стало дуже красномовним і беззаперечним свідченням того, що Іжі — надійна мототехніка.

І, мабуть, з тих часів жінок так тягне до мотоциклів:). В музеї був альбом дитячих малюнків на мото-тематику. Ось які малюнки творять дівчатка 5-ти років...

А тут представлені колоритні славетні девяності. Панк-рок по-російськи.

А це косуха можливо першого байкера Іжевська.

Ностальжи.

Даний постамент є збудований на одній із доріг Росії в пам’ять загиблому у ДТП мотоциклісту.

«Хрущовочки» і «сталінки».

А цей постамент має назву лижи Кулачкової. Це одна із відомих заслужених спортсменок Росії. Чочу саме лижі, бо Кулачкова також жіночка не з малих.

Набережна в Іжевську.

Перші оружейники Іжевська. Постамент є поряд із арсеналом.

Іжмаш славиться не тільки мотопромом, але й зброєю. Відомий автомат АК-47, ось тут його батьківщина. А його творець Калашніков, виявляється, входить в почесну асоціацію WBC.

Так виглядають мініатюрні майже ювелірні станки для виготовлення зброї.