З сортуванням сміття без підтримки держави села не впораються

Понад 90% населених пунктів області роздільно сміття не збирають. У Калуському районі на полігон вивозять 10-12 сіл. Вони мають угоди з Калуським КП «Екосерсвіс», відповідно – поставили контейнери і збирають побутові відходи. У жодному селі Калущини немає схеми санітарної очистки, зробленої відповідно до законодавства і спеціалізованим інститутом.
Переглядів: 385
Ілюстрація. У Калуському районі, як повідомив Роман Кравець, сміття на полігон вивозять 10-12 сіл

У Калуші відбувся семінар на тему «Менше сміття – краще життя». Його організували і провели управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської облдержадміністрації та громадська організація «Громадський центр «Еталон». Проект є просвітницьким, спрямованим на  популяризацію роздільного збору сміття. 

В рамках проекту в області з 11 квітня по 22 травня проходив цикл виїзних семінарів. На першому етапі, як повідомила голова громадської організації, координатор проекту Леся Аронець, відбулося 10 семінарів для учнів навчальних закладів – до них залучили близько 650 осіб. Стільки ж заплановано провести для місцевих органів влади. Калуський семінар якраз провели для влади Калуша, Калуського і Рожнятівського районів. Окрім представників міської і районної влади, участь у семінарі взяли сільські голови, депутати, представники контролюючих органів, а також священики УГКЦ, адже бюро Церкви з питань екології понад 10 років займається пропагуванням роздільного збору сміття та захисту довкілля та бере участь у реалізації проектів з сортування сміття.

Леся Аронець нагадала, що вже цього року сортування сміття буде обов’язковим в Україні. За порушення передбачені санкції, які будуть ставати жорсткішими.

На першому етапі сортування сміття залежить від мешканців. Щодо органів місцевого самоврядування, то на них покладено відповідальність за чистоту території, у тому числі за організацію збирання, вивезення, захоронення відходів та їхнє сортування. В Україні, повідомила Леся Аронець, лише 3% населених пунктів практикують роздільне збирання побутових відходів. А загалом в нашій країні накопичено 55 млн тонн відходів – а це серйозна загроза довкіллю. В Україні переробляється менше 3% відходів, 94%  – захоронюютьбез обробки. Для порівняння, в сусідній Польщі 43% сміття переробляється.

У структурі відходів 22% становлять харчові відходи, 14,5% – поліетилен, майже 10%  – пластикові упаковки, 20% – ПЕТ-пляшка, майже 15% – папір і понад 5%  – скло. Тобто, щонайменше половину побутового сміття становлять ресурси, які можна вилучити і використати. Крім того, пластикові відходи – це серйозна загроза довкіллю.

Тільки пластиковий пакет розкладається від 200 до 1000 років. Деякі країни вже накладають штрафи за використання пластикових пакетів. А такі країни, які розташовані поблизу океанів, бачачи катастрофічне становище, а пораховано, що до 2050 року кульків, пластику в морі буде більше, ніж риби, запроваджують жорсткіше покарання:

"Скажімо, в Індії – три роки, в Шрі-Ланці – два роки ув’язнення, якщо людину вдруге побачать з целофановим кульком. Одноразовий підгузник полегшує життя мамам, але він не переробляється і розкладається 500 років. Пластикова пляшка – 450 років, алюмінієва упаковка – до 500 років. Звичайний недопалок сигарети – від 10-ти до 12-ти років залежно від матеріалу фільтру. Найгірше те, що всі ці речовини утворюють фільтрат. А це отруйна речовина, яка проходить через грунти, води і повертається нам: водою, м’ясом, рослинами. І ми, споживаючи, думаємо, чому такий обезсилений організм, чому настільки ми хворі?".

Понад 90% населених пунктів області роздільно сміття не збирають

За словами начальника відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації обласного управління екології Петра Кульби, в нашій області є 16 полігонів твердих побутових відходів, з них паспортизовані – 8. Офіційні полігони  сумарно займають 83 га території області. Це не рахуючи стихійних сміттєзвалищ. Негативний вплив полігонів на довкілля пов’язаний з фільтратами, які просочуються у водні горизонти і негативно впливають на якість питної води та на здоров’я людей. Лише сім полігонів області, за словами Петра Кульби, відкачують фільтрат. Серед них і калуський. Ще одна небезпека від полігонів пов’язана з утворенням внаслідок розкладу органіки газу метану. Це може привести до загоряння, а продукти горіння є токсичними.Контроль за місцями складування твердих побутових відходів проводить обласний лабораторний центр (колишня санстанція), і за останніх три роки ні в Калуші, ні в Калуському районі випадків перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин не фіксувалося.

Також Петро Кульба розповів про ситуацію із сортуванням сміття в області:

"Місцева влада, як господар населеного пункту, зобов’язана забезпечити людям умови для видалення і сортування твердих побутових відходів. Лише 63 з 804-х населених пунктів області  забезпечили роздільний збір сміття. Це дуже малий відсоток. Лише 12% населених пунктів на сьогодні розробили схеми  очистки території. А з цього треба починати.Не кожен голова поставив собі завдання зустрітися з підприємцями,які займаються збором ресурсно-цінних компонентів. А це є головне,бо підприємець збирає такі відходи і на цьому заробляє, тому можна ставити питання про виділення ним контейнерів для роздільного збору відходів".

Як розповів Петро Кульба, цікавий приклад  – Більшівцівська ОТГ, де голова разом з їхнім священиком попрацювали над тим, щоб не вивозити з громади цінні компоненти побутових відходів. Вони встановили контейнери для роздільного збору сміття і самі збирають папір, ПЕТ-пляшку, скло. За виручені від реалізації кошти купили посадковий матеріал і посадили сад. Далі вони знову зібрали ресурсно-цінні компоненти і зробили дитячий майданчик

Чиновник запевнив: міста і села, які хочуть працювати з сортуванням відходів, отримують підтримку з обласного бюджету. За його словами, обласні рада і адміністрація багато роблять для поліпшення ситуації з побутовими відходами. Якщо в 2012-15 роках з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено всього 6,8 млн гривень на проекти, пов’язані з відходами, то вже в 2016 році — 16,1 млн гривень, за які придбали десять одиниць спецтехніки і на 1,1 млн гривень – контейнери для побутового сміття, в 2017 році – 25 млн гривень, також на десять одиниць спецтехніки і 7,8 млн гривень – на контейнери. На 2018 рік передбачено майже 18 млн гривень.

Обласний бюджет також виділив 3 млн гривень співфінансування на закупівлю сміттєсортувальної лінії в Івано-Франківську. Робота йде, органи місцевого  самоврядування, які працюють, отримують підтримку, зазначив Петро Кульба.

А що в Калуші і районі?

Однак, як сказала у своєму виступі депутат Калуської міської ради Ольга Єланіна, у Калуші про сортування сміття говорять з 2007 року і ніхто не допомагає: «допомоги області немає». За словам депутата, навіть, якщо люди почнуть сортувати сміття вдома, то далі воно все-одно потрапляє у загальний контейнер. Тому без організаційних заходів на рівні міст і сіл толку не буде. «Документів від вас немає», – відповів на це Петро Кульба.  Втім, запит не є гарантією фінансування. За словами депутата обласної ради Оксани Тебешевської, на цей рік було надано пропозицій на 300 млн гривень, а бюджет фонду охорони навколишнього природного середовища – 80 млн гривень.

На переконання завідуючого сектору екології і цивільного захисту Калуської РДА Романа Кравця, для того, щоб створити у селі умови для сортування сміття, самого бажання сільського голови замало. Потрібна серйозна фінансова підтримка з боку держави. Бо дотаційні села не мають за що розробити базовий документ – схему санітарної очистки території. З 2010 року вимоги до схеми стали жорсткішими і тепер це коштує тисячі гривень,що стало не підйомним для села. І така ситуація не лише в Калуському районі. За його словами, з 60-ти запитів, які подав обласній адміністрацій район, профінансовано лише 3-4. Реалізуються точкові проекти, а потрібен системний підхід. Наприклад, програма з виготовлення схем очистки населених пунктів могла б фінансуватися за рахунок держави або за кошти екологічного фонду обласного бюджету. Тоді можна буде рухатися далі, шукати підприємців, зацікавлених у вторсировині і так далі.

У Калуському районі, як повідомив Роман Кравець, сміття на полігон вивозять 10-12 сіл. Вони мають угоди з Калуським КП «Екосерсвіс», відповідно – поставили контейнери і збирають побутові відходи. У жодному селі Калущини немає схеми санітарної очистки, зробленої відповідно до законодавства і спеціалізованим інститутом. За словами Романа Кравця, на поводження з побутовими відходами Калуський район торік отримав з обласного екологічного фонду 86 тис. гривень. Їх виділили Кадобянській сільській раді, яка зараз вже в Брошнів-Осадській ОТГ, для придбання контейнерів для роздільного сортування сміття. Цього року 500 тис. гривень на вирішення проблеми побутових відходів також отримала Підмихайлівська сільська рада – для закупівлі контейнерів і проведення тендерів на придбання обладнання.

Сортувати сміття не складно, вважає Роман Кравець, однак потрібна техніка, якою його будуть вивозити і якої у районі немає, витрати на пальне, місце – куди вивозити.  Цінні ресурси взагалі не потрібно вивозити, адже на цьому село може заробляти гроші. За словами посадовця, окремі сільські ради вже збирають вторсировину, зокрема,Підмихайлівська – виділила окремі місця і готова виділити окреме приміщення для збору і зберігання цінних компонентів відходів. Зараз напрацьовується питання із Завійською сільською радою: у районі є підприємець, який готовий укласти з сільрадою договір і займатися збором ресурсно-цінних компонентів:

«Я думаю, що спеціалізоване підприємство чи підприємець, який займається вторсировиною має бути зацікавлений облаштувати контейнери для збору скла, пластику, паперу і слідкувати за порядком. Якщо буде вигідно здавати ПЕТ-пляшку, якщо піднімуться ціни на вторсировину і ресурсно-цінні компоненти,то, думаю,що наші люди вичистять все, в тому числі і береги річок та самі будуть здавати відходи. Колись скляна пляшка коштувала як морозиво, тому її ніхто не викидав. Якщо зараз буде так само, то вичистять все».

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст