Участь Ігоря Насалика у виборах у Києві — проба пера і самокапіталізація, вважає політексперт Євген Шаян — Що було очікувано і що стало несподіванкою?
— Очікуваною була перемога УДАРу. Тісна зв’язка — Порошенко-президент, Кличко-мер — дала свої результати. У підсумку, кияни, підтримуючи голосування президента в один тур, забезпечили відповідну перемогу і Кличку. Якщо говорити про партійні списки, то очікувано потрапляють у Київраду УДАР, Радикальна партія Олега Ляшка, «Свобода», «Громадянська позиція», «Батьківщина». Але зачекаємо остаточних результатів виборів.
Те, що київська ТВК так довго рахує голоси, говорить про тенденції до маніпуляції голосами виборців. Зокрема, є інформація про заниження голосів за Радикальну партію, яке вдалося врегулювати особистим втручанням Ляшка. Певним сюрпризом можна вважати «Самопоміч» Андрія Садового. Високу підтримку абсолютно нового проекту для Києва можна пояснити бажанням киян бачити своє місто більш європейським і привабливим для туристів. А Львів у мешканців столиці з такими поняттями асоціюється прямо. Повернення у київську політику партії «Єдність» екс-мера Омельченка — це голосування за спокій — зрозумілий і прогнозований.
— Що обумовило результати голосування, що вплинуло на вибір киян? Чому Радикальна партія так і не підтримала офіційно Ігоря Насалика?
— Перед киянами стояв дуже непростий вибір. З одного боку, зміни назріли, з іншого — революційне місто втомилося і бажає прогнозованості. Тому, у принципі, і спостерігається такий різнобій у майбутній Київраді. Все залежатиме від більшості, яка буде створена на основі фракції УДАР. Крім того, абсолютно не прогнозована поведінка мажоритарної частини депутатського корпусу Київради, оскільки навіть самі кияни голосували за кандидатів-мажоритарників за «залишковим» принципом.
Щодо Насалика і Радикальної партії, то, дійсно, на першому етапі переговорів Радикальна партія розглядала Насалика на посаду мера, оскільки сама не мала серйозної кандидатури. Але політичні апетити Насалика були аж занадто переоціненими і співпраці не склалося. А з огляду на візуальну рекламну кампанію «видатного калушанина», і добре, що не склалися.
— Чому, на Вашу думку, міський голова Калуша Ігор Насалик отримав такий результат і що можете сказати про його виборчі технології?
— З усіх виборчих технологій Насалика кияни мали можливість спостерігати лише за візуальною рекламою — бордами та сіті-лайтами, а також радіоспотами. Візуалка виявилася абсолютно не адекватною до ситуації і переобтяженою смислами. Аби зрозуміти, що і до чого, борд треба було 10 хвилин вивчати. Радіоспоти носили виключно популістський характер і не могли зацікавити виборця.
— Яку, на Вашу думку, мету переслідував Ігор Насалик, йдучи на вибори міського голови Києва?
— Коротко охарактеризувати кампанію і її мету — проба пера і самокапіталізація. Чи наближено хоч одну мету? Думаю, ні.
— Чи відновить це Ігоря Насалика у великій політиці і чи цікавий він буде політичним силам на майбутніх виборах до парламенту?
— Українська політика — штука мало прогнозована. У кожного є шанс. Але говорити про зацікавленість провідними політичними гравцями бренду Насалика у Києві — зарано. І рівень підтримки його мерських амбіцій — зайвий доказ цього.
