Яким буде восьме скликання Верховної Ради? Думки політиків-конкурентів

Депутати пішли на канікули, не визначивши правил, за якими вони зможуть повернутися. Народні обранці провалили всі варіанти законопроектів, які б регламентували виборче законодавство. За словами Олександра Турчинова, якщо такі зміни не буде внесено, то вибори до наступної Верховної ради відбуватимуться за чинним законом. Передбачають, що дата їхнього проведення – 5 жовтня.
Переглядів: 735
Вибори можуть відбутися вже 5 жовтня?

Законодавці не поспішають ухвалювати навіть процедурних змін для виборів. Депутати дружно провалили навіть технічний законопроект, який виділяв фінансування на проведення виборів. Не допомогли й аргументи голови Адміністрації президента – як розповів Forbes один із депутатів, Борис Ложкін напередодні голосування дзвонив парламентаріям і переконував підтримати законопроект.

Forbes поцікавився в народних депутатів, який варіант змін вони підтримують і чому так непримиренно настроєні до альтернативних.

Едуард Леонов, депутат фракції ВО «Свобода»:

— Я підтримую пропорційну систему з відкритими списками. Наша фракція реєструвала відповідні законопроекти. За дивним збігом обставин їх навіть не виносили на голосування на внесення до порядку денного. Проте «Свобода» готова підтримати будь-який законопроект наших колег, незалежно від партійної приналежності, якщо це буде пропорційна система з відкритими списками.

Віктор Балога, позафракційний депутат

— Я не підтримую жодного законопроекту, бо одні влаштовують клоунаду Верховною радою, інші одягаються в клоунів у залі парламенту, і так почалася виборча риторика. Якщо немає узгодженості, краще вже йти за тією системою, яка є, і не ухвалювати рішень, тільки щоб комусь догодити. Наприклад, 2004 року зміни в закон приймали, щоб догодити одним політичним силам, потім – 2007 року, далі 2012-го зміни вносив Янукович. І тепер ми знову хочемо змін. Щоразу з приходом нового президента змінюється Конституція, виборче законодавство. Це як мінімум неетично, не можна ж щоразу ухвалювати зміни під когось. Тому якщо ми йдемо на вибори в 40 днів і не можемо розкрутити жодного нового проекту, то на кого ми повинні працювати? На вчорашній мотлох, який так довів країну? Я маю на увазі ті проекти, які вчора були опозицією, а сьогодні – владою.
Усі запропоновані законопроекти не є фундаментальними, і я категорично проти кожного з них.

Микола Катеринчук, депутат фракції ВО «Батьківщина»:

— Я вважаю, що ідея з достроковими парламентськими виборами в умовах воєнних дій – дуже небезпечна гра, і позиція Європейської партії – спочатку закінчити війну, а потім проводити вибори.
Позачергові вибори – один із люстраційних механізмів, і важливо, за яким законом їх буде проведено. Враховуючи, що цей парламент достатньо одіозний, нині можна було б порушувати кримінальні справи щодо конкретних депутатів. 120 людей уже б сиділи за ґратами, і провести просто довибори було б ще й дешевше. А після завершення військових дій – провести вибори до парламенту.

Це варіант, якщо мета – люстрація і відповідь на очікування людей. Та я думаю, тут абсолютно інша історія, і закон про вибори з відкритими списками навряд чи пройде, бо він не вигідний насамперед лідерам старих партій, а нові підпускати не хочуть. Лідери партій не хочуть системи відкритих списків, за яких люди б самі кількістю голосів визначали місце в списку, бо їм теж потрібно балотуватися на якомусь окрузі й показувати найкращий результат.

Особисто я підтримую законопроект Ключковського, який вніс Рудьковський. Його схвалила Венеційська комісія, це був би серйозний крок уперед, до демократизації виборчого процесу і парламенту. Але на це ніхто не піде, тому що завдання зовсім інші, усі танці – навколо того, хто буде відповідальним за війну, соціально-економічні наслідки військових дій, хто формуватиме уряд, наскільки президент зможе впливати на нього.


Олександр Доній, уповноважений представник депутатської групи «Суверенна європейська Україна»:
— Я виступаю за відкриті регіональні списки як найоптимальнішу систему. У попередньому парламенті такий законопроект готував Ключковський, у цьому – Рудьковський. Це фактично пропорціональна система, яка зводиться до 28 великих регіональних округів, але з окупацією Криму – 26. Кожна партія повинна буде посилити внутрішньопартійну демократію. І буде не один паровоз, а 26–28 регіональних лідерів, яких повинна підбирати партія. Відповідно, в залежності від того, в якому регіоні більший вплив має та чи інша партія, її депутати з того регіону і потрапляють до парламенту. Тут ще є необхідність більшого зв’язку з регіонами, і не буде партій-пустушок одного лідера, які зможуть існувати тільки як симулятори для телевізорів. Повинна бути конкретна робота в кожному регіоні. Ця схема непроста, і в ній потрібно розбиратися, але, на жаль, ні суспільство, ні самі політики не бажають цього. Потрібна просвітницька діяльність, яка займе три місяці. Проте й виграш від цього буде значно більший, ніж термінове рішення будь-що провести вибори яким-небудь способом.


Юрій Мірошниченко, позафракційний депутат:

— Партія розвитку України, яку я представляю, підтримує виборчу систему за регіональними відкритими списками, тому що вона об’єднує переваги пропорційної та мажоритарної систем. Мій законопроект передбачав 2%. Хоча я вважаю, що можна було б залишити й 1%, він дає новим політичним силам можливість сформуватися і йти до Верховної ради.

Цей законопроект я вважаю оптимальним для України сьогодні. Нова генерація політиків мала б шанс пройти. Усе, що пропонують нині, – це консервація: скорочення строків не дає новим партіям конкурувати, збереження високого прохідного бар’єру, відсутність блоків не дає новим партіям змоги об’єднатися і на мажоритарних округах – можливості новим депутатам розкрутитися. Формуються умови, коли у старих депутатів більше конкурентних переваг.


Олександр Мочков, депутат фракції «УДАР»

— Я підтримую законопроект від нашої фракції — варіант пропорційної системи із відкритими списками. Ми говоримо про те, що єдиним джерелом влади в Україні є народ, і саме народ вибирає парламент. Пропорційна система дає таку можливість, адже люди на місцях рейтинговим голосуванням зможуть визначитися, який кандидат достойний представляти суспільство в новому парламенті.


Борис Колесніков, депутат фракції Партії регіонів

— Я не підтримую жодних змін у виборчу систему, бо спочатку влада має домогтися миру у всій країні, щоб вільно провести вибори на всіх 225 округах. Сьогодні має бути мир, а вибори можна провести завтра.


Андрій Павелко, позафракційний депутат

— Україні давно пора перейти до пропорційної системи за відкритими списками. Сьогодні й у закритих списках, і в простій мажоритарці ми побачили, як легко обдурити людей: виборці можуть проголосувати за людей з одними обіцянками на мажоритарці, а людина, пройшовши до парламенту, може змінити свої погляди на абсолютно протилежні. Натомість у відкритих списках є змога прив’язати до території, виборців, де потенційний депутат може виявити свої найкращі якості, але він висуватиметься однією з політичних сил, яку буде представлено ​​в парламенті.