40 військових побратимів проводжали в останню путь Ігоря Денисіва. А відспівував його владика Йосафат. ФОТО

Минулого тижня страшна вістка пройняла болем свідомість не тільки жителів Долинського району. У військкоматі на той час ще офіційної інформації не було. І люди вже з острахом, але ще вірили, що Ігор Денисів живий.
Переглядів: 1469
| Фото: Тетяна Матвєєва

Дев’ятого лютого 38-річного героя поховали. Квіти, вінки, величезний натовп народу... Ще більше — сліз та болю. Люди ставали навколішки, запалювали лампадки, коли тіло винесли з храму побратими героя.

7 лютого жителі району зустрічали героя. Починаючи від села Тяпче, вони зробили живий ланцюг. Лампадки й національна символіка була в кожного. Біля самого будинку почали співати Національний Гімн України.

Ігор Денисів був родом із села Новоселиця. Та створив своє гніздечко в сусідньому селі Княжолука. Тут у нього залишилася дружина Оксана та двоє дітей: Михайлик, якому 14 років, та 12-річна Юлечка, повідомила ”Вікнам” журналіст Тетяна Матвєєва.

Поховали героя в селі Княжолука. Найважче було бачити величезне горе сім’ї.

Ігоря Денисіва відспівували кілька священиків, у тому числі і владика Кир Йосафат.

Загинув Ігор Денисів під Дебальцевим на блокпості “Хрест”. Останнім часом він служив у 128-ій механізованій бригаді. Бойові попратими також приїхали попрощатися з ним. На похороні зокрема були Олег Петрів із Болехова, який зараз на лікуванні після контузії, з перемотаною ногою приїхав попрощатися і Сергій Кріль із села Оболоня, який у зоні АТО був снайпером. Загалом друзів, які з ним воювали й прийшли провести  побратима в останню путь, було понад сорок осіб.

Як наголосив Олег Петрів, Ігор був прекрасною людиною, з півслова розумів товаришів і відразу приходив на допомогу. Загинув він під час виконання службового завдання.

Розділити біль втрати з рідними загиблого та провести воїна-земляка в останню путь прийшло також багато долинян, рідні, знайомі, друзі, керівники районної влади, установ Долинщини, товариші по військовій службі, громадськість.

Сила-силенна людей від малого до старого прощались з героєм, що віддав своє життя за мир та спокій в нашій державі. Несли вінки, квіти, старшокласники тримали в долонях запалені лампадки. Натовп не стримував гірких сліз невимовного болю та жалю. Ім’я Ігоря Денисіва навіки увійде до літопису села, адже загинув він як Герой, а Герої не вмирають.