Через Бурштинську ТЕС Прикарпаття входить у ТОП-3 областей-забруднювачів повітря України

Забруднення повітря – національна трагедія не лише Китаю чи Індії, але й України. Цей часом непомітний ворог, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, зробив нашу державу лідером за кількістю смертей від забрудненого повітря у перерахунку на 100 тисяч осіб.
Переглядів: 249
Ілюстрація. Вимірів безпосередньо на джерелах викиду (на самих трубах) – немає. Системи, яка б дала змогу чітко зн

Брудне повітря щороку відбирає життя щонайменше 60 тисяч українців. І це попри те, що загальна кількість викидів в Україні стрімко зменшувалася останні 30 років, інформує "Екорубрика".

Досі достеменно невідомо, скільки небезпечних речовин виділяється у повітря в Україні. Підприємства роблять лише приблизні підрахунки викидів, а оскільки ще й змушені платити, то можуть їх свідомо занижувати. Вимірів безпосередньо на джерелах викиду (на самих трубах) – немає. Системи, яка б дала змогу чітко знати, скільки яких речовин виділяється у повітря, теж поки що немає. Україна зобов’язалася впровадити систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, однак робота над відповідним законопроектом досі триває. Експерт з кліматичної та енергетичної політики центру екологічних ініціатив «Екодія» Олег Савицький зазначає, що для повноцінного моніторингу всіх викидів Україна створити електронний реєстр викидів та переносу забруднення:

«В Європі така система давно працює (E-PRTR), і ми зобов’язалися впроваджувати її згідно стандартів ЄС у себе».

За даними Державної служби статистики, обсяги викидів за останні 28 років суттєво зменшилися. Якщо у 1992 році Україна входила до 7-ки найбільших країн-забруднювачів у світі, викидаючи в атмосферу 15,5 млн тон забруднюючих речовин, то у 2017 році їхня кількість зменшилася до 2,58 млн тон.

33 найбільші підприємства внесли свої зусиль в цю цифру, «збагативши» повітря небезпечними сполуками на 1,7 млн тон.

В Україні, за словами координаторки по роботі з місцевими громадами «Екодії» Тамари Харчилави, відсутні незалежні лабораторії, а ті, які є, можуть подавати заангажовані звіти:

«Основними підозрюваними є компанії, які належать напівдержавним компаніям, місцевим олігархам або світовим корпораціям. Ось чому ми боїмося, що будь-які дослідження, проведені нашими органами влади або місцевими лабораторіями, можуть бути заангажованими, адже в Україні зберігається високий рівень корупції».

Загалом, найбільшу частку всіх забруднюючих речовин в Україні виділяють енергетика та промисловість – більше 60%. Значна частка транспорту. Наприклад, у Києві саме транспортні засоби є причиною майже 90% всіх небезпечних викидів. Найбільшу роль у забрудненні повітря Києва та наявності постійного смогу відіграють приватні автомобілі, які утворюють 80% усіх небезпечних викидів у місті, 10% – всі інші види транспорту. Решта джерел забруднення повітря столиці – ТЕЦ та комунальна сфера. У масштабі країни значна частка також сільського господарства.

Проте, за даними Міністерства екології та природних ресурсів, головним джерелом забруднення атмосферного повітря у масштабі країни залишаються ТЕС і ТЕЦ, значна частина з яких працює на вугіллі – одному з найбільш екологічно небезпечних енергоносіїв. Деякі ТЕС, які працюють на вугіллі, наприклад Трипільська, взагалі не мають очисного обладнання і всі небезпечні викиди потрапляють у повітря. До цього варто додати, що всі енергоблоки побудовані у радянський період та майже вичерпали свої проектні можливості.

Недарма за даними на 2017 рік, з 10 найбільших підприємств, що забруднюють атмосферне повітря, 5 підприємств – ТЕС і ТЕЦ. Також у десятці – 4 металургійних комбінати та 1 шахта.

Зелене коло – викиди зменшилися, червоне коло – викиди збільшилися. Дані за 2017 рік

Серед областей найбільшими забруднювачами довкілля є Донецька (30,4% до загальної кількості), Дніпропетровська (25,4%) та Івано-Франківська (7,7%) області. Перші – за рахунок концентрації енергетичних та металургійних підприємств, а Франківщина – через наявність Бурштинського енергетичного острову. Найменше викидів зафіксовано у Волинській – 0,2%, Чернівецькій та Закарпатській областях – по 0,1%.