Руслан Марцінків розповів, як втратив друга — Сергія Дідича, а дідусь — внука Романа Гурика. ФОТО

Події 18-20 лютого 2014 року назавжди увійшли в історію України кривавими сторінками. Саме на ті три дні припав найжорсткіші сутички в часі Революції Гідності.
Цими днями смолоскипна хода пройшла від Вічевого майдану до Меморіального скверу, де відбулась панахида за загиблими Гер

Саме за ті три дні на Майдані загинули 73 мирні жителі та 11 силовиків. Після цього добре знані туристичні місця Києва назавжди втратили свій колишній зміст і стали символом народної боротьби!

Вже звично в ці дні в Івано-Франківську вшановують жертв протистояння. Цими днями смолоскипна хода пройшла від Вічевого майдану до Меморіального скверу, де відбулась панахида за загиблими Героями. Минуло п'ять років, але події Революції тут згадують, ніби це було вчора. Багато хто з франківців стояв в авангарді сутичок, на власні очі бачив усі жахіття, які відбувались в ті дні.

Згадує міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків:

“Події 18 лютого ми називали “мирним наступом”. Ніхто тоді не міг уявити, чим все скінчиться… Революція для мене добре знайома. Був співкомендантом Жовтневого палацу на Інститутський. У тій революції, саме у цей день, я втратив друга – Сергія Дідича. Постійно згадую ті події: як починався штурм 18 лютого, як палав Майдан і Будинок профспілок. Згадую, як розстріляних зносили до готелю “Україна” під сходи, а збоку лежали ранені. Першу допомогу тоді надавала медсестра з Бродівщини, лікарів не було… Як багато тоді було жертв, все це стоїть перед очима, як вчора. І якби хто сказав простояти довше на півроку, на рік, лиш би уникнути жертв, ми б стояли. Та тоді попри все народ хотів бути почутим, щоб з нами рахувались. Треба було зберегти гідність кожної людини. Хоч комусь, як Сергію, це вартувало життя”.

Також він наголосив, що не всі зміни, за які повстав Майдан, зараз відбулись. Так і немає деолігархізації, пакету реформ, люстрації:

“Та якби повернути час на 5 років назад, я не роздумуючи знову вирушив на Майдан”.

Вже традиційно після панахиди поклали квіти до пам’ятника Герою Небесної Сотні Роману Гурику. Особливо зворушливо було чути згадки про Романа від його дідуся Мирослава:

“Мій Ромчик все казав: “Дідуню, я мушу щось таке зробити в житті, щоб мене пам’ятали роками. І він зробив…”.

Упродовж трьох днів у культурних, освітніх закладах міста відбуватиметься низка заходів на вшанування Героїв Революції Гідності. У храмах міста йтимуть служби Божі на пам’ять про події тих днів.