На Рогатинщині відкрили меморіальну дошку загиблому розвіднику Богданові Романчуку (Фото)

Богдан Романчук мріяв про велику сім’ю у вільній державі, однак загинув, захищаючи Україну на війні з російськими окупантами. Довгоочікуваний первісток Марко народився уже після смерті батька. Почесну місію відкриття пам’ятної дошки надали дружині, синочку й мамі полеглого Героя.
Переглядів: 802
Вічна пам’ять і шана полеглому Герою! Фото: Рогатинська громада

Учора, 29 серпня, в селі Потік Рогатинської громади, де зростав Герой Богдан Романчук, відкрили пам'ятну дошку на честь загиблого військового. Встановили її на будівлі початкового закладу освіти, де навчався у юні роки захисник, інформують "Вікна" з посиланням на Рогатинську громаду.

На захід з нагоди відкриття меморіального знака завітали дружина, маленький син Героя, батьки, брат, родина, побратими. Зійшлось багато жителів села, представників влади, педагогів й маленьких школярів.

Богдан Романчук безмежно любив діток, багато робив у своєму житті, щоб молодь України зростала гідною і в пошані до Бога, рідної землі. Він мріяв про велику сім’ю у вільній державі, але 7 грудня 2022 року його група потрапила в засідку на острові Білогрудий, що на Херсонщині. Два місяці розвідник 63-й окремої механізованої бригади Корпусу резерву ЗСУ Богдан Романчук був у списку зниклих безвісти. 8 лютого Рогатинська громада провела його дорогою до вічного спочинку, а 13 березня Ярина народила довгоочікуваного первістка Марка.

Почесну місію відкриття пам’ятної дошки надали дружині, синочку й мамі загиблого. За християнською традицією меморіальний знак освятили духовні отці та усі разом помолилися за душу Героя.

Теплими згадками про сина поділилася Надія Романчук:

"Мій син любив життя, любив Бога і любив Україну. Дуже любив Україну. Пам’ятаю, коли Богдан закінчив п’ятий клас, ми здійснили піше паломництво в Житомирську область. У святому місці мій маленький син одягнув на шию параман, елемент одягу ченця. Кажу йому: «Сину, тобі зарано. Ти ще замалий таке вирішувати». На що дитина відповіла мені: «Ні, мамо, я хочу служити Богові. І я буду Йому служити». З ним Богдана поховали".

Богдан Романчук справді кожну хвилину життя був вірний Богові у своїх діях. Добре знав Біблію і чинив справедливо. Вірив: тільки так можна збудувати країну майбутнього. У Львові з другом отцем Богданом вони створюють спільноту «Воїни Світла» при храмі Святого Володимира та Ольги, яка допомагала дітям-сиротам. Відтак став частинкою «Спільноти Благословення» УГКЦ (першим лідером МСБ), де активно займався з молоддю. Разом з однодумцями навідувався у місця, де гуртувалось юне покоління. І ніколи не повчав його, а ділився своїм досвідом, що надихав ставати кращим у своїх діях.

Коли почалась Революція Гідності Романчук теж був в епіцентрі подій у Києві, у 2014-2018 роках волонтерив, возив воїнам на Схід, зокрема й в Маріуполь, продукти, амуніцію. А згодом і сам приєднався до 8-го окремого батальйону "Аратта".

"Мій син казав, що буде велика війна і коли це станеться, то піде захищати Україну. Попереджав про це під час освічення й майбутню дружину Яринку, — згадує Надія Миронівна. — У перші дні повномасштабного вторгнення Богдан добровільно приєднався до 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву ЗСУ".

Жінка пригадує, як син останній раз приїхав додому у День Незалежності. Говорив батькам, що "у це свято картоплі не копаємо, а йдемо в церкву молитися за волю України".