Обличчя Голодомору. У Калуші представили моторошну інсталяцію. ФОТО+ВІДЕО

Інсталяцію «Пам’ять» у підвалі краєзнавчого музею Калущини було приурочено до 85-их роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу.
Переглядів: 272
Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі

Головною метою інсталяції було нагадати про трагічну подію, яка була в історії України, прояснити "для себе" причини, які спонукали до цього, і головне — зрозуміти, що є речі, які не допустимі, розповідає автор інсталяції, директор музейно-виставкового центру Артур Єфремов.

За його словами, варто також розуміти масштаби та локацію лиха, інформують «Вікна».

Участь в інсталяції «Пам’ять» взяли студентки Калуського коледжу культури і мистецтв Іра Московчук, Анна Христонько, Настя Джус.

Також дійство мало на меті розвіяти міфи, які виникають у деяких людей щодо Голодомору.

Довідка. Голодомор 1932—1933 років — геноцид українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом створення штучногомасового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932—33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону[5]. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду.

Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.