Науковці ПНУ імені Василя Стефаника Ольга Хацевич та Сергій Курта — калушани Про останні розробки, перспективи калуської «хімії» і проблеми Домбровського кар’єру, дорогу підготовку кваліфікованого хіміка-аналітика у розмові з «Вікнами» розповіли калушани: професор Сергій Курта та доцент Ольга Хацевич із кафедри хімії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Замінник інуліну із топінамбура
Профілактично-лікувальна жуйка «Медівник» — спільна розробка доктора технічних наук Сергія Курти та магістра Марти Цап. Вона виготовлена з продуктів бджільництва, меду, воску, прополісу і пилку та має яскраво виражені профілактичні, протизапальні, в’яжучі, антиінфекційні, антимікробні та антибактеріальні властивості, які впливають на тканини пародонту ротової порожнини, ясен. Жуйку можна застосовувати в усіх випадках, зокрема, для профілактики та лікування гінгівіту, пародонтиту і пародонтозу та інших стоматологічних захворювань.
Медову жуйку можна застосовувати для лікування гінгівіту, пародонтиту і пародонтозу та інших стоматологічних захворювань
Працівники кафедри опрацьовують ще декілька прикладних наукових проєктів. Один із них — видобуток інуліну в лікувальних цілях, розповідає Сергій Курта:
"В Івано-Франківську є фірма, яка вирощує топінамбури, власне з яких ми плануємо видобувати й очищати інулін. Бульбоносна рослина схожа до картоплі і один 1 га дає близько 30 тонн топінамбуру. Це дуже багато, адже жодна сільськогосподарська культура не дає стільки продукції. Інулін із топінамбура треба ретельно очистити від мінеральних домішок, а це трудомісткий процес. Ми вирішили взятися за це і втілюємо в задум цю ідею".
Інший проєкт — альтернативний спосіб обсмажування кави, додає професор кафедри органічної та аналітичної хімії:
"Зазвичай обсмажена чорна кава, яку ми купуємо в магазині, містить багато неякісних компонентів при надлишковому обсмажуванні кави. Це стосується деяких отруйних ароматичних речовин та алкалоїдів — кофеїну й теоброміну. Ми пропонуємо альтернативний непрямий спосіб обсмажування кави з використанням спеціальних СВЧ-печей, які виробляють у Швейцарії. При цьому ми зберігаємо майже всі аромати кави, які частково втрачаються (10-20% втрат) при традиційному вогневому або електричному обсмажуванні кави. Завдяки додатково впровадженому процесу екстракції кави перегонкою у водно-спиртових парах, ми добуваємо ці ароматні речовини з кави і вводимо їх, до прикладу, в розчинну каву, яка стає ароматною, наче натуральна. Додатково з цих спеціальних екстрактів у воді і спирті можна виробляти харчові та алкогольні напої з натуральними ароматами кави".
Сергій Курта працює над проєктами корисної "хімії"
Домбровський кар’єр як рекреаційна зона — не вигадка
Кандидатка технічних наук, доцентка кафедри хімії Ольга Хацевич, ще навчаючись на аспірантурі, досліджувала штучні розсоли Домбровського кар’єру та технології їхньої переробки в калійні добрива. За її словами, найбільша проблема — це щорічне зростання кількості розсолів в кар’єрі майже на 1 млн куб. метрів.
Із впровадженням хоч якогось варіанту технологій з переробки розсолів вироблятимуть калійно-магнієві добрива, сіль, будуть робочі місця і фронт робіт для відновлення калійного виробництва в Калуші. Як фахівцю з галургії і хімії, Ользі Хацевич хотілося, щоб результатом була продукція мінеральних добрив в Україні:
"Знаю, що були спроби закордонних спонсорів, які пропонували свою технологію та фінансову допомогу з використання ресурсів. Але, напевно, є проблеми в державі, що, маючи технології для виробництва добрив і солі, ми не можемо реалізувати очевидне".
За словами Ольга Хацевич, розсоли Домбровського кар’єру мають унікальні лікувальні властивості і позитивно впливають на захворювання опорно-рухового апарату людини. Науковець стверджує: калуські розсоли за складом схожі до розсолів відомих бальнеологічних курортів України і світу: Солотвина, Куяльника та Мертвого моря. Це підтвердили і працівники Одеського науково-дослідного інституту, які проводили дослідження розсолів .
У Калуші є можливість і створити рекреаційну зону. У цьому можна перейняти досвід закордонних і українських курортів. Адже наші води за складом і концентрації нічим не гірші. Проте, на думку науковців, на початку потрібно створити невелику місцеву лічницю, яка могла б розростися в майбутньому в міжнародний курорт, як це зробили з Поморського закритого морського лиману («гнилого озера») в Болгарії. Незмінною лише залишається проблема зацікавленості та фінансування.
Калушани давно користуються властивостями соляних озер. Фото: www.knh.com.ua
За 25 років — 500 хіміків
Науковці наголосили на тенденції зменшення студентів на природничі спеціальності, зокрема, на математику, фізику, хімію, біологію і агрономію. Кількість студентів настільки зменшилася, що факультет серйозно планує залучити іноземних студентів із країн Близького і Далекого Сходу, переймаючи досвід медичних вишів:
"Ми третій рік набираємо на перший курс в декілька раз менше хіміків, аніж це було колись".
У той же час попит на популярні факультети залишається стабільною, наголосила Ольга Хацевич.
"До прикладу, в інституті туризму 26 студентів навчається у одній групі, а таких груп є аж три. А у нас всього одна група".
Проте така ситуація спостерігається практично в усіх вишах України, адже абітурієнти надають перевагу навчанню за кордоном, що не завжди буває найкращим рішенням. Професор Сергій Курта стверджує
"До 25% всіх випускників шкіл планують своє навчання в закордонних університетах. Але там не всюди краще навчання, ніж у нас на хімії, — тільки в деяких провідних та відомих вишах із відповідним світовим рейтингом".
За кордоном кваліфікований хімік може заробляти від семи тисяч доларів, зауважує Ольга Хацевич
За 25 років існування кафедра хімії ПНУ імені Василя Стефаника випустила близько 500 фахівців із хімії. За цей час вона встигла стати відомою не лише в Україні, але й за її межами. На наукових публікаціях та проєктах природничих кафедр тримається український та міжнародний рейтинг Прикарпатського університету.
Прикарпатський національний університет входить у ТОП-20 найкращих університетів України серед 360-ти університетів і 700 вищих навчальних закладів. Високому рейтингу університет завдячує саме викладачам і науковцям природничих спеціальностей.
Сергій Курта акцентує, що навчання хіміка обходиться державі і університету в 10 дорожче, ніж філолога. Проте за один рік роботи хімік може повністю компенсувати вкладені в нього кошти, віддавши прибуток державі.
За час роботи кафедри хімії близько 100 випускників почали працювати практично в кожній школі вчителями та хіміками — на підприємствах Калуша та району.
Завдяки ректору ПНУ і професійному дипломату Ігореві Цепенді Прикарпатський університет став в один рівень із відомими закладами освіти Польщі, Словаччини, Китаю. У свою чергу, студенти мають можливість навчатися за спеціальними програмами в іноземних вишах. З цього приводу Ольга Хацевич зазначила, що українських фахівців природничих наук за кордоном дуже цінують, а їхню працю щедро оплачують:
"За кордоном кваліфікований хімік може заробляти від семи тисяч доларів".
Ірина КМІТЬ, журналістка
