Ця програма надає учням загальноосвітніх шкіл змогу подорожувати до Сполучених Штатів Америки, навчатися впродовж одного академічного року в американській школі та проживати в американській родині. Тож, ліцеїстка готується до цікавого періоду в учнівському житті, інформують "Вікна" з посиланням на Калуський ліцей імені Дмитра Бахматюка.
Програма FLEX спрямована не так на навчання, як на обмін культурами та можливість побачити Америку такою, якою вона є насправді, поділитися досвідом та розвіяти чисельні стереотипи щодо обох сторін. Із офіційного сайту:
Довідка. Програма була створена завдяки переконанню сенатора Біла Бредлі у тому, що найкращим шляхом для забезпечення довготривалого миру та взаєморозуміння між Сполученими Штатами та країнами Євразії є надання можливості молоді із цих країн особисто пізнавати Америку та американців. Основною метою FLEX є покращення взаєморозуміння між країнами та надання можливості молоді спостерігати за американським державним устроєм та бути його частиною.
Досконале знання англійської мови не є обов’язковим для участі у програмі — учасників відбирають більше за якостями, якими вони наділені. Із назви зрозуміло, що шукають лідерів, а також тих, хто й справді зможе прожити цілий академічний рік у США.
Сама програма складається з трьох етапів, які завжди проходили офлайн, але цього року, через пандемію, програма проводилася дистанційно на сайті AIS, розповіла Олена Бідюк. Реєстрація починалась у вересні-жовтні. На першому етапі учасники повинні були написати три есе на різні теми (у кожного вона інша).
— У мене було щось на кшталт «Чи був у вас досвід, який, як ви думаєте, допоможе на програмі FLEX?», «Що ви робили, коли у вас не сходились погляди із вашими друзями?», «Чи був у вас випадок, коли вам щось і справді важко вдавалося (поза школою), що ви робили та чого навчилися?». На написання есе було відведено декілька днів, — зазначає ліцеїстка.
Згодом калушанка отримала лист про те, що пройшла на другий етап. Це вже був тест на знання англійської мови.
— Деякі завдання були нелегкими, але, як я вже казала, знання мови не має бути ідеальним, тому головне не зациклюватися на цьому, — переконує Олена Бідюк.
Третій етап для ліцеїстки був найважчим та найоб’ємнішим. Він складався із написання ще трьох есе, інтерв’ю один на один та заповнення анкети — це найдовший процес із усіх турів. У минулі роки ще була якась гра чи квест (для того щоб подивитися на те, як учасники справляються із різними ситуаціями), але цього року провести її не вдалось.
— Я брала участь у програмі вперше, тому складно порівнювати із тим, як все проходило в попередні роки. Все робити онлайн було трохи незвично. Та й інтернет-з’єднання було не завжди справним. Для прикладу, у мене після перших 2-3 хвилин інтерв’ю воно перервалось і мені довелось перезаходити. Але організатори поставилися до цього із розумінням, тому причин для хвилювання не було. Коли мені вдавалося переходити з одного етапу на інший, це навпаки додавало впевненості та спонукало старатися ще і ще, — запевняє учениця ліцею імені Дмитра Бахматюка.
Олена Бідюк радить висловила подяку батькам та педагогам, особливо — вчительці англійської мови Оксані Сороці.