Відомо, як перейменують вулицю Галана в Копанках

На офіційному сайті Калуської міської ради оприлюднили проєкт рішення ради про перейменування вулиці Галана в селі Копанки.
Переглядів: 1654
Ілюстроване фото. Вулицю названу іменем комуніста вирішили перейменувати.

Її назву планують змінити на вул. Церковну, інформують "Вікна".

Нагадаємо, наприкінці жовтня Калуський міський голова Андрій Найда повідомив, що до міської влади надійшло звернення щодо вулиці Галана в Копанках, яку не перейменовано в рамках декомунізації.

Ярослав Галан був письменником і журналістом. Був членом Комуністичної партії Західної України та Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) та користувався підтримкою радянської влади: його книги видавали стотисячними накладами в українських видавництвах, а твори включали до шкільної програми.

Під час II Світової війни та опісля Галан засуджував ідеї української державності, називав українську революцію — «жовтоблакитний маріонетковий балаган штибу 1918 року», оббріхував ОУН, УПА, а також греко-католицьку церкву. 1 липня 1949 року Пій XII своїм Декретом проти комунізму відлучив від Католицької церкви усіх комуністів світу, включно з Галаном — у відповідь на це Галан написав статтю «Плюю на Папу».

Ярослав Галан у своїх публіцистичних працях часто вигадував випадки непідтверджених «звірств» українських націоналістів.

Убитий у робочому кабінеті. Смерть спричинили 11 ударів сокирою по голові, причому більшість з них була завдана вже після смерти.

Довідка. 2014 року Галана внесли до списку осіб, які підлягають декомунізації й відповідно всі вулиці в Україні, що раніше носили ім'я Галана, було перейменовано. У Харкові у лютому 2016 вулицю Галана, яка розташовувалася поряд з медичним університетом й де навчалася його розстріляна дружина, перейменували на Літературну вулицю розпорядженням міськради Харкова. В Одесі у червні 2016 року вулицю Ярослава Галана перейменували на вулицю Романа Шухевича. Станом на 2020 рік у селі Максимівка Збаразького району Тернопільської області ще й досі залишилась вул. Ярослава Галана; у місті Шостка Сумської області ще й досі залишилась вул. Галана: міськрада Шостки відмовилася виконувати закон про декомунізацію. У листопаді 2019 року 69,2% учасників опитування (всього проголосувало 26 осіб) громадян проголосували проти перейменування.

У травні 2017 року у Львові, на виконання Законів України щодо декомунізації, демонтували перші дві пам'ятні дошки Ярославу Галану. У жовтні 2017 року в Харкові було знесено дошку Галану на будинку «Слово». У березні 2019 року демонтували меморіальну дошку у Луцьку.

Як відомо, Законом України від 09.04.2015р. №317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» передбачено, що перейменовувати слід вулиці, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки. Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них; назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України, інформують "Вікна".

У 2016 році в Калуші створили робочу групу, яка визначила три вулиці, назви яких підлягали декомунізації. Відтак у тому ж році Калуська міська рада перейменувала три вулиці: вулицю, названу ім’ям російського революціонера Миколи Руднєва, на вулицю Володимира Тисовського — греко-католицького священника, громадського діяча Калущини, вулицю, названу ім’ям радянського партійного діяча Миколи Скрипника — на вулицю Миколи Климишина — учасника українського визвольного руху 1920-1950 років із села Мостищеа, а вулицю названу ім’ям радянського воєначальника Івана Черняховського — на вулицю Дмитра Паліїва — уродженця села Перевозця, який був одним з організаторів повстання у Львові 1 листопада 1918 року та одним із засновників Української військової організації.