Хрест, який закопали на новому місці, найближчим часом священники посвятять У Голині закопали хрест під новий цвинтар. Це відбулося у середу, 18 вересня. Про це «Вікнам» розповів старший брат церкви Покрови Пресвятої Богородиці Іван Мазурик.
«Нагальна потреба у новому цвинтарі виникла ще у 2021 році, адже уже не було місць для поховань наших односельчан. Два старі цвинтарі давно недіючі, хіба окремі гроби, де жінка залишила місце для чоловіка або навпаки. Тоді ми звернулися до керівництва Калуської об’єднаної територіальної громади, в число якої входимо. Були збори за участю її представників та пайовиків. Мова йшла про альтернативні ділянки для тих, хто має городи на місці майбутнього цвинтаря. Як варіант, могли такі самі надати їм під Брошневом з правої сторони, адже там є вільна земля».
Проте, за словами Івана Мазурика, до сьогоднішнього дня це питання так і не вирішили. Під новий цвинтар поки взяли чотири неприватизовані ділянки голинян. Це тільки частинка земель колишніх городів, які планували реалізувати під поховання. Старший брат наполягає, щоб всім людям компенсували землю, незалежно чи на неї є документи, тим більше на це є ресурс. Поки що церква займається впорядкуванням та підтримкою порядку як старих, так і діючого кладовищ, хоча цим мало б займатися комунальне підприємство.
«Ширина новоствореного цвинтаря 135 метрів, довжина — 100 до центральної дороги. Сподіваємося, що цієї площі нам вистачить мінімум на сорок років. Діючий цвинтар розпочав поховання у 1985. Через те, що був хаос з могилами, то ми трохи ще мали «запасу» між гробами, плюс, якщо хтось бронював собі місця. Також біля паркану, де колись ніхто не хотів, щоб його ховали, останні три роки — позрізали дерева і в примусовому порядку це робили. Зараз залишилось тільки місце для священників, їх хоронять головою у сторону, де сходить сонце, а інших людей — навпаки та на Алеї Героїв. Дай Боже, щоб наших захисників більше не привозили, але війна триває. Ми чекаємо, звісно, доброї звістки про чотирьох зниклих безвісти. А Василя Івахнюка, уже другий рік не можуть забрати з поля бою».
Чоловік розповідає, що на утримання цвинтаря — двох постійних працівників, на знаряддя праці, хімію для кроплення трави, підсипку доріжок та бензин — гроші беруть із тих, що парафіяни здають на церкву. Хрест, який закопали на новому місці, найближчим часом священники посвятять, і тоді можна буде ховати там людей. До цвинтаря зробили три заїзди: з центральної дороги та два бокові. Роботою, яку провело КП «Калушавтодор», каже, задоволені. Адже грейдер пройшовся по заїздах, а також було викопано траншеї для стікання води.
«Правда, проблема з відводом води залишається. Вода шукає нижче місце, а в нас це присілок Підгора, де живуть люди. Догори її неможливо пустити, і треба вирішувати, щоб і місцевих жителів не затопити, і дороги не розбивалися. Хочемо в перспективі на цвинтарі викопати криницю та зробити освітлення, але все як завжди впирається в гроші. Поки біля підсобного приміщення поставили бочку. Коли дощ, то вода з даху стікає в ринву, а звідти у неї. То вже можна руки помити чи набрати квіти полити».
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
