“Родзинкою” цьогорічної конференції була новизна оприлюдненої інформації. Наразі “фронт” робіт науковців із історико-меморіального музею Степана Бандери у Старому Угринові, а також — обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери — спілкування із очевидцями чи учасниками тих подій, які мешкають на теренах області. Адже район Чорного лісу навіть за радянської влади завжди пам’ятав своє минуле. Історики докладають зусиль, щоб його не забули і тепер.
— Я — уродженець Грабівки — “столиці Чорного лісу”. Ще всередині 1960-х років, коли у нашому селі не було електрики, вечорами по хатах збиралися люди і при світлі гасових ламп розповідали про минуле. Я тоді був малим, проте, уже відтоді зненавидів радянську систему, — пригадав заступник голови Калуської районної ради Михайло Срібняк. — Дивуюся, чому у державі досі немає єдиної концепції національного виховання молоді? Проте, дивуватися тут особливо нічому, адже розробити концепцію зараз — просто нікому. Серед керівників держави, і Міністерства освіти зокрема відсутні патріоти України.
Загалом, на конференції були представлені 9 доповідей на різну тематику. Проте, боротьби підпілля Калущини стосувалося тільки дослідження директора історико-меморіального музею Степана Бандери Степана Лесіва. Дослідник не тільки простежив етапи нищення визвольного руху на теренах Калущини у 50-х роках минулого століття, а навіть систематизував його. Щоб знищити 188 фахових боєздатних кадрів ОУН на Калущині, співробітникам Міністерства державної безпеки УРСР знадобилося більше півроку. Прикро, що “чорна зрада” (так дослідники називають процес ліквідації збройного підпілля на теренах Західної України. — Авт.), більшим чином, відбулася через вербування органами МДБ вояків УПА. Відтак, зі 188 бойовиків 14 перейшло на службу у Міністерство державної безпеки УРСР, причому, пізніше дехто з них навіть отримав від радянської держави всілякі матеріальні вигоди. 109 осіб — убиті. Серед них — уродженець Старого Угринова Іван Рученчин “Шпак”, якого через зраду бойового товариша вбили в одному з бункерів у Чорному лісі. Більше 2-х тижнів тіло “Шпака” перебувало у бункері. Хто його поховав, досі залишилося таємницею. Більше 60-ти вояків УПА були арештовані і засуджені на тривалий час до заслання.
Так радянська агентура, фактично, ліквідувала збройне підпілля на Калущині, а у результаті подібних операцій — і на всій Західній Україні. Люди були під величезним психологічним тиском. Однак, Рух опору переріс у нові форми, такі, як Український національний фронт та Українську Гельсінську групу.
Цього року делегати конференції порушили кількарічну традицію приймати заяви і звернення з приводу проблем сьогодення. Натомість, опісля конференції поставили вінки до місця встановлення пам’ятника Романові Шухевичу у Калуші. Серед небайдужих, які прибули у Калуш, — переважно, представники влади та ініціативи “Загальна мобілізація”.
Як повідомив секретар Калуської міської ради Олександр Челядин, збір коштів на спорудження у місті пам’ятника — триває.
Ініціатор спорудження пам’ятника Роман Король наголосив, що, як і обіцяли на Львівському скульптурному заводі, до дня смерті Романа Шухевича вже готова у бронзі голова монумента. Окрім того, фахівці виготовили і частину плаща із тризубом. Усі п’ять частин пам’ятника вже виготовлені з бетону і чекають на відливання у бронзі. Наразі є всі підстави говорити про те, що пам’ятник буде відкритий, як і обіцяли, 30 червня, на день народження Головнокомандувача УПА. А, як тільки дозволить погода, розпочнуться роботи із благоустрою території під монумент. Зокрема, оновлять фасад Центру художньої творчості дітей, юнацтва та молоді.
Станом на 7 березня на бронзову скульптуру та гранітну частину пам’ятника зібрано 95 226,60 гривні.
Залишилося зібрати: 206 773,40 гривні.
