Спостерігачі ОПОРИ повідомляють про масове поширення в Івано-Франківську першого номера газети “Столиця Карпат”, на шпальтах якої розміщені матеріали про діяльність потенційного кандидата у нардепи Олександра Шевченка. Цю ж саму газету директор туристичного комплексу “Буковель” Олександр Шевченко використовував для своєї агітації на попередніх виборах до парламенту. Одразу після оголошення дати проміжних виборів до парламенту у місцевих ЗМІ зросла медійна активність Олександра Шевченка. Зокрема, діяльність потенційного кандидата почали активно висвітлювати майже у кожному номері провідні газети міста та області.
Із ефірів на телебаченні та роздачі газети “Студентська Свобода” активізував свою інформаційну діяльність ще один потенційний кандидат, голова Івано-Франківської обласної організації ВО “Свобода” Василь Попович. За повідомленнями спостерігачів ОПОРИ, газету масово роздають перед університетами в Івано-Франківську. Більшість матеріалів розповідають про діяльність Василя Поповича. Потенційний кандидат також розмістив на білбордах Великоднє привітання та привітав франківчан із цим святом на шпальтах комунальних газет. В одній із них також вийшло розлоге інтерв’ю з Поповичем про особливості його виборчої кампанії та плани роботи у ВР.
Потенційний кандидат-самовисуванець Микола Гавриляк, який зібрав гроші на заставу у ЦВК з допомогою користувачів Інтернету вирішив привітати франківчан із Великоднем з допомогою листівок, які масово розклеїли на інформаційних дошках під’їздів та навіть у тролейбусах.
— Зростання інформаційної активності ймовірних кандидатів можна назвати фальстартом виборчої кампанії, — наголошує Іван Маруняк, координатор ОПОРИ в Івано-Франківській області. — Якщо різко зростає інформаційна активність осіб, що заявили про намір балотуватися, то це є підставою, щоб її пов’язувати з виборчою кампанією. Про порушення правил агітації тут говорити не можна, оскільки вони ще не кандидати і у інформаційних матеріалах немає заклику голосувати за них. Розгортання виборчої кампанії до моменту реєстрації кандидатом у ЦВК, швидше, можна назвати поганим тоном політичної конкуренції, ніж порушенням закону.