Гурт "Широкий лан" виступав у зоні АТО в акустичному складі: Олег Матійців (крайній зліва) та Святослав Бойко (по центру Поїздку, як повідомив ”Вікнам” Олег Матійців, організував центральний штаб «Самооборони» Майдану.
— Ми побували на Сході у складі «каравану». Такі «каравани» постійно їздять на Схід: підвозять воду, їжу, ліки. З нами була група супроводу зі зброєю, яка забезпечувала безпеку. З нами їхали і нові добровольці — поповнення для «Айдару», журналісти та оператори, лікарі-психологи та волонтери. Загалом нас було близько 50 чоловік. Їхали двома автобусами у супроводі джипів та легкових автівок — загалом до восьми автомобілів. Дорогою їхня кількість змінювалася, адже до нас поєднувалися нові люди, або навпаки — учасники «каравану» залишалися на тих базах, куди їхали. Новими добровольцями «Айдару» їхали 15 чоловіків.
На жаль, як повідомив командир батальйону, через неврегульовану законодавчу бачу, зараз не видається можливим укладати контракти. Батальйон не може набирати нових добровольців.
— Чи зустрічали земляків із Прикарпаття?
— Бачили хлопчину з Калуша у батальйоні «Чернігів». Шкода, але не обмінялися даними.
— Які пісні виконував «Широкий лан»?
— Наші пісні: «Сум вітру», «Валькірія», «Сини України». Якщо час дозволяв і хлопці сприймали, ми виконували «Червону руту», повстанські пісні.
Відео: poohitan/YouTube
— Чи були пісні на замовлення?
— Так, пісні «Океану Ельзи». І, якщо чесно і відверто, то найбільше подобалася пісня, яку про Путіна всі співають. Пісня йшла на ура і навіть просити повторити на біс.
— Ваша місія була благодійною чи ви отримали гонорар?
— Цілком благодійною. Про жодну оплату не йшлося. Ми їхали на свій страх і ризик, про що підписували відповідні документи, щоб організатори не несли за нас відповідальності.
— У яких населених пунктах були і де виступали?
— Ми були на Луганщині дві доби: Щастя, Новоайдар, Кримінна. Був тільки один повноцінний концерт в актовому залі. Решту — імпровізовані, у вузькому колі. Мали бути довше, але через інформацію про ускладнення ситуації на території, де воює «Айдар», ми покинули зону АТО на день швидше.
Відео Олега Матійціва
— Щось вразило? Чи все, як у новинах і телевізійній картинці?
— Зовсім не все так, як у теленовинах. Моя думка суб’єктивна, бо інакше треба бути військовим фахівцем. Бойові дії відбуваються енергійніше, ніж про це розповідають ЗМІ. Журналісти, можливо, відслідковують щось більш знакове. А у прифронтовій зоні постійно тривають бої. Найбільше запам’яталася останні ніч перед від’їздом додому, коли ми, фактично, потрапили під обстріл. Було чути й одиночні постріли, й автоматичні, міномети підключилися, і «Град» працював…
— Який настрій у бійців? Що вони хотіли донести, розповісти, передати?
— Бійці вдячні за такі поїздки, насамперед, і допомогу. Але найбільша вдячність — просто за увагу до них.
— Хочуть додому?
— Не чув такого, щоб хтось «рвався» додому. Звісно, всі сумують, але можна стверджувати, що бойовий дух трішки вищий, ніж у солдатів строкової служби Збройних сил України. Зрештою, подивившись на бійців, які їздять на танках, самохідних установках, можу казати, що вони не пригнічені, не виснажені. До слова: на блокпостах — все серйозно. Перша машина «каравану» має знати пароль — тільки за такої умови пропускають. Є навіть не блокпости, а — опорні пункти, на яких вкопані від трьох до семи танків. Вони вкопані в землю по башту і готові тримати кругову оборону. Замасковані також «точки» — і кулеметні, і мінометні. Класична тактика дій.
— Президент підписав закон про часткову мобілізацію. «Свобода» вимагає ввести на місяць воєнний стан…
— Вважаю, що це правильно і, можливо, навіть запізніло. Хоча вже була перша хвиля мобілізації, завдяки якій і сформовано частини у зоні АТО. Особисто я — офіцер запасу (військова кафедра). Я — економіст, закінчив Львівський національний університет імен І. Франка. Мені прийшло повідомлення про проходження медогляду, але фізично не мав змоги піти, бо ще був у поїздці.
— Якщо отримаєте повістку — підете?
— Звісно. Зараз не та ситуація, щоб вагатися.
