Бійці невидимого фронту

Цього тижня у зону АТО відправляли перших калушан, мобілізованих під час третьої хвилі призову. Зокрема, у середу ввечері на Схід виїхали десантники 80-ї аеромобільної бригади, у складі якої — і відомий у місті волонтер Віктор Павлів.

Волонтери у Калуші знали: військові вже кілька днів “на чемоданах” і чекають лише наказу. В останній момент встигли не тільки провести “своїх хлопців”, але й передати у дорогу останні пакунки, необхідні на війні.

— Тільки що приїхали від наших калушан, майбутніх бійців АТО. Четверта ночі. Майже все встигли. Декільком нашим хлопцям просто не змогли додзвонитись. Хлопці або вже спали, або були на навчанні на полігоні. Декого застали вже на “погрузці” на Схід України. Передали кому — “розгрузки”, кому — тактичні окуляри, військову форму, символіку, а кому — часник, щоб в зоні АТО біси не чіплялись. Бережіть себе, друзі, і повертайтесь з перемогою, — йдеться у повідомленні Громадського координаційного центру.

Нова партія амуніції у Центрі, який розмістився на вул. Сівецькій

— Стараємося забезпечити наших військових, які мобілізовані під час третьої хвилі призову, до їхньої відправки у зону АТО. Адже з досвіду знаємо: передати щось “туди” дуже важко, — розповідає ”Вікнам” волонтер Центру Леся Мартиненко.

Рішення про утворення Громадського Координаційного центру було прийнято на громадському віче Майдану Калущини “За Україну, за її Волю!” наприкінці червня. До участі у роботі Центру запросили і представників міської та районної влади. Відгукнувся тільки район. Центр запрацював наприкінці липня і має на меті об’єднати або, принаймні, координувати волонтерський рух у місті.

— Ми не прагнемо перетягнути на себе “ковдру”, — каже Леся Мартиненко. — Проте, хочемо, щоб волонтерська робота відбувалася більш-менш злагоджено — це економить ресурси і зусилля.

Центр паралельно займається кількома напрямками діяльності. Найперше — збирає інформацію про калушан, які мобілізовані або воюють в АТО. Відомості отримують, у більшості, від родичів чи самих військових. Військкомат інформацією ділиться не вельми охоче, бо — таємниця.

Крім того, у Центрі збирають кошти на допомогу військовим, закуповують та перевіряють амуніцію, доставляють у точки призначення. Центр об’єднав багато ГО та громадських формувань.

Прапор з побажаннями калушан поїхав у зону АТО

КУПУЮТЬ БРОНЕЖИЛЕТИ І ТЕПЛОВІЗОР…

У Центрі вирішили створити єдиний рахунок, на який можна перераховувати кошти для допомоги АТО. Хоча, зазначає Леся Мартиненко, якщо раптом до Центру вирішить приєднатися якийсь волонтерський рух із власним рахунком, заперечувати не будуть.

При створенні на рахунки Центру перевели частину коштів, які були акумульовані під час Революції гідності Громадським штабом Євромайдану Калущини — ті, які пожертвували калушани. Крім того, люди несуть  до Центру гроші, речі та їжу. Окрім коштів, які акумулюють на рахунку, у Калуші ще встановлені стаціонарні пункти збору. Кошти у скриньки не збирають, лише — записують у зошит. За бажанням, благодійник може залишитися невідомим, але свій підпис під пожертвою мусить поставити. У Громадському координаційному центрі попереджають: жодних пожертв на вулицях міста не збирають. Акумульовані речі та їжу передають військовим. Частину вже відвезли на полігони Львівщини та Закарпаття, де проходять навчання калушани. Ще частину — передадуть на Схід тим, хто воює вже не перший місяць. У місті — мода на допомогу армії. Маленькі і великі колективи перераховують свій одноденний заробіток, щоб підтримати військових. 

За гроші купують амуніцію та техніку. 23 серпня волонтери з Калуша навідалися до мобілізованих в Ужгород, Мукачево, Виноградів, Орєхов бійців (всього 21 особа. — Авт.). Калушан забезпечили комплектами військової форми, розвантажувальними системами, рукавицями, наколінниками.

— Ми не змогли зараз на 100% забезпечити тих, кого мобілізували під час третьої хвилі мобілізації, але старалися максимально. Проблема навіть не у нестачі коштів, а у тому, що спорядження зараз в Україні шукають всі. Великий попит породжує дефіцит, — каже Леся Мартиненко.
Тому те, що не встигли забезпечити тут, відправлять навздогін. Як, наприклад, лазерний далекомір — спеціальний бінокль, який, до того ж, вимірює відстань до об’єкту. Його замовили для роти снайперів із львівської військової частини, де служать і калушани. Вартість — близько 9 000 гривень.

Упродовж приблизно тижня у Калуші збирали кошти на тепловізор.

— Від імені наших вояків ми хочемо всім подякувати! Люди, ви — чудові! Події останніх 9 місяців показали, що наш народ здатний на таке, чого не знали до цього ніде в світі. Ми, як мурашки: здатні об’єднатися і йти до спільної мети. Сьогодні ми маємо те, на що не сподівалися жодним чином кацапи: весь народ став армією! Ми всі воюємо — кожний на своєму посту! Це підтримує нашу армію не тільки матеріально, але й духом. Коли ми до них приїжджаємо і щось привозимо — наші солдати відчувають, що їм є за кого воювати, що позаду них надійний тил. Що їхні дружини і діти не просто їх чекають, а роблять все, аби наблизити момент повернення додому вояків із перемогою. Без вас, дорогі краяни, було б дуже важко їм. Тому Майданівське гасло “Разом і до кінця” сьогодні нас всіх тримає і штовхає вперед. Наш народ непереможний, — стверджують волонтери.

…А ТАКОЖ — АВТОМОБІЛІ

Усю амуніцію, яку закуповують для військових, у Калуші ретельно перевіряють. Бронежилети вибірково прострілюють, — повідомив “Вікнам” волонтер, координатор “Автомайдану Калущини” Володимир Павлів.

Кожну партію бронежилетів перевіряють бойовими патронами, стріляючи з АК-47 та СВД (снайперської рушниці калібру 7,62 мм). За словами Володимира Павліва, за увесь час виявили до 8-ми бракованих бронежилетів — тих, які не витримували перевірку. Такі відправляли постачальнику і більше не мали із ним справи.

Пластини у бронежилетах — бельгійського виробництва, в Україні на них наносять ще антиосколкове покриття та “обшивають”. Вартість бронежилета — у межах 2700 гривень. Але, якщо із бронежилетами проблем немає, то гірша ситуація — із кевларовими касками: їх просто неможливо роздобути, навіть маючи на те гроші.

Зате Центр купив для калуських військових автомобіль “Нива”. За словами волонтера Центру Володимира Іваницького, планується, що для військових закуплять кілька автомобілів, які будуть використовувати для вивезення поранених із поля бою.

— “Нива” буде броньованою. Також будуть елементи броні ззовні. Однак, військові просили “довші” авто, щоб можна було також вивозити лежачих поранених. Наразі напрацьовуємо схеми та варіанти — звідки привозити, як ремонтувати та бронювати. На Сході дуже велика проблема із доправленням поранених до лікарень. Такі авто просили на Донбас, під Іловайськ. Але ситуація дуже швидко змінюється. Тому будемо відправляти авто на Схід за оперативною потребою.

Також у Калуші не припинятимуть акумулювати кошти на тепловізори. Ця техніка хоч дорога, але дуже необхідна в умовах війни, тому одним — не обійтися.

Велика потреба є й у медикаментах. Наразі родичі намагаються самостійно забезпечувати військових ліками, часто матері шукають дороговартісні (по 5-6 тисяч гривень) натівські медичні комплекти. Хоча, за словами Володимира Іваницького, аптечку можна зібрати значно дешевше, поставивши туди найнеобхідніше: джгути, бинти, індивідуальний перев’язувальний пакет, обезболююче, кровоспинне. Із кровоспинним — проблеми.

Celox — медичний препарат, який не зареєстрований в Україні, але саме його найчастіше шукають волонтери. Наразі, крім нього, використовують ще й ”Гомостоп”.

— Воювати треба всім, — переконує Володимир Іваницький. — Ми мусимо воювати на всіх фронтах — щоб виграти війну. І тил у наших військових має бути дуже міцним.