| Фото: Тарас Грень Киянин Юрій Темченко одним із перших прийшов на майдан. Він, не ховаючись, стояв на найважчих ділянках цієї передової Української свободи та незалежності. Отримав три складних поранення. Тривалий час лікувався в Польщі. І, пройшовши реабілітацію, добровільно прийшов до військового комісаріату з проханням мобілізувати його.
У військкоматі хлопцю відразу показали на двері, повідомляють ”Вікна” з посиланням на Тараса Греня з передової інформаційної групи Міністерства оборони України. Мовляв, йому, після важких поранень, в армії робити нічого. Однак, Юрко довів, що гідний одягнути військовий однострій. І не просто камуфляж піхотинця. А біло-блакитну тільняшку десантника. Так він став бійцем 80-ї окремої аеромобільної бригади.
- Я просто не розумію, як в таку важку годину українські чоловіки можуть спокійно спостерігати зі зручних диванів за бойовими діями на сході нашої держави, - зазначив десантник. – Дізнавшись, що є набір до Львівської 80-ї окремої аеромобільної бригади, я прийшов до військкома і сказав, що чув про те, як якісно і на високому рівні готують в цій частині бійців. Зрештою, мені пішли на зустріч.
Незважаючи на важкі поранення, наш герой жодного разу не поскаржився. Він сумлінно виконує всі важкі нормативи притаманні воїнам-десантникам та розділяє зі своїми бойовими побратимами всі негаразди війни. Від служби у ВДВ Юрій отримує задоволення. А тут ще й збулась його дитяча мрія – бути механіком водієм, як прославлений дідусь.
— Це був просто якийсь «вибух мозку», коли я дізнався про захоплений у сепаратистів танк. Я дуже просився в екіпаж механіком водієм, - розповів Юрій. – І мене взяли.
Звичайно, вчитись потрібно було, як кажуть «з нуля». Проте, йому в короткий термін вдалось опанувати майстерність водіння важкою, потужною броньованою машиною. І тепер він впевнено керує своїм танком, та вірить в те, що йому, як і його колись прославленому дідусеві, вдасться відстояти свою державу від загарбників.
