Волонтери Калуської філії "Союзу українок" повернулися з чергової поїздки, під час якої навідали чимало наших Як повідомив волонтер Іван Войтановський, перша зупинка була між Костянтинівкою і Дзержинськом у полях, де і заночували, пишуть “Вікна”.
Далі за кількаденним маршрутом були начеклені пункти Кальчик — Красноармійськ — Маріуполь — Волноваха — Водяне.
Власне у Водяне волонтери заїхали вже надвечір і саме тоді почався обстріл, тому калушанам довелося швидко віддавати передачі та вирушати назад. Поїхали через Піски, де їх уже чекали.
“Дорогою з Пісків з буса вичавлювали все, що могли. Без фар та на повному ходу добрались до Карлівки де заночували в підвалі церкви. Цієї ночі безупинно лунали вибухи: сепари гатили до 4 ранку”, — розповідає Іван Войтановський.
Переночувавши, хлопці взяли курс на Лисичанськ та Сєвєродонецьк, а згодом завітали ще до бійців 53 бригади, якій від Калуського заводу комунального устаткування мали передачу.
“В Щастя ми приїхали десь близько 18-ої години. На ніч нас прихистив тут добрий товариш — дядя Костя. Практично за годину після тоо, як ми сюди приїхали, почався обстріл. Стріляли танки, “зушки”, кулемети, стрілецька зброя... Це тривало до 5-ої ранку”, — відновлює події волонтер.
Вранці калушани поїхали далі: Старий Айдар — Станиця Луганська — Козаче — Червоний Жовтень — Юзуф.
Із останнього населеного пункту волонтери підібрали Йосипа Сарахмана, якого відпустили у коротку відпустку. На звороті калушани заїхали ще до кількох бійців-земляків. Останню передачу віддали на полігоні в Черкаському — бензогенератор, який безкоштовно надав військовим Володя Баволяк та інструмент.
До Калуша волонтери повернулися вже без пригод. Особливу подяку вони висловлюють Андрієві Когуту, Русланові Стасіву та Лілі Стус, без яких не відбулась жодна поїздка в зону АТО.
