Калушани повернулися із чергової поїздки у зону АТО, куди возили допомогу | Фото: Юрій Федоровский Волонтер Юрій Федоровський повідомив, що об’їзд військових розпочали із Луганщини, де довелося навіть долати понтонну переправу, пишуть “Вікна”.
Калушанів зокрема вразило селище Кримське, яке за останній рік дуже змінилося.
”Танки пробили нові дороги, з’явились опорні пункти, хлопці дуже здивувались, що ми до них приїхали, — стверджує Юрій Федоровський. — Приємно бачити щиру радість, ніякими словами таке не опишеш”.
У перший день перебування у зоні АТО волонтери також побували на околиці Станиці Луганської та міста Щастя. А вже наступного дня вирушили у Донецьку область.
”Планували за один день все зробити та не вдалось. Побували у Попасній, на околицях Костянтинівки, зустрілися з місцевими волонтерами групи “Схід та Захід разом”, довантажили машину продуктами та водою... А коли вже почало темніти, при переїзді на одну з позицій ми потрапили на мінне поле”, — каже волонтер.
Хлопці розповідають, що цього разу їм просто поталанило: приїхали військові та вивели їх на безпечну дорогу.
”Щоправда, автомати зняті з запобіжника та наведені на нас трохи нервували”, — каже Юрій Федоровський.
Вибравшись на безпечну територію, калушани заночували у 93-ій бригаді — підрозділі, який півроку прикривав артвогнем ДАП.
”Що запам’ятовується, то це очі. Той, хто реально воював, ніколи не вихваляється, де він був. І очі — вони трохи сумні чи що, це треба бачити”, — поділився волонтер.
На третій день хлопці навідалися до Красногорівки та Авдіївки, де впреше мали змогу зупинитись та зробити фото. Раніше ці місця прострілювались кулеметами та мінометами. Також хлопці побували у
”Навколо скалічені дерева, дорога — у вирвах від снарядів, розбиті вікна... Тут війна пройшлась жорстко. Хоч зараз і тихо, але військові тут не розслабляються, видно, що атаку очікують у будь-яку хвилину. Є такі місця, що цивільному не можна навіть вийти — стріляють без попередження. Бачили там багато розтяжок та ворожих снайперів, через які попри вікно можна йти, лише пригинаючись. Позиції терористів — за декілька метрів”, — ділиться Юрій Федоровський.
Загалом поїздка, вважають волонтери, була вдалою. Адже додому повернулися цілими та неушкодженими. Хлопці дякують усім, хто долучився до огранізації поїздки і дякують за допомогу для військових.
