ВІКНА 22 роки поруч!

Доцент Ярослав Семкович із Прикарпаття: Коли медик вирушає на війну, його спеціалізація не відіграє жодної ролі. ФОТО

Нещодавно демобілізували доцента кафедри дитячих хвороб післядипломної освіти Ярослава Семковича, який перебував на лінії вогню п’ять місяців. Вирушав як дитячий анестезіолог, а повернувся універсальним лікарем, котрий урятував сотні життів.
Переглядів: 809
Група із трьох лікарів, серед яких був і франківець, забезпечувала стабілізацію та подальшу евакуацію всіх пацієнтів у т

На початку року Ярослав Семкович потрапив у першу хвилю мобілізації лікарів України. Спершу було тримісячне навчання основних правил поведінки лікаря на полі бою на полігоні, що біля Житомира. Потім усіх розподіляли у різні куточки країни й доцент опинився в одеському військовому госпіталі, звідки через тиждень був спрямований у зону АТО, у містечко Курахово Мар’їнського району Донецької області, інформують “Вікна” з посиланням на Паралелі.

Відважний медик пройшов усі бої під Курахово, Мар’їнкою, Красногорівкою. Група із трьох лікарів, серед яких був і франківець, забезпечувала стабілізацію та подальшу евакуацію всіх пацієнтів у тилові госпіталі.

«Як лікар, я отримав там неоціненний досвід, адже не тільки виїжджав на поле бою, щоб забрати поранених, але й робив дуже складні операції, – ділиться Ярослав Семкович. – Бувало, що протягом кількох годин ми евакуйовували до трьох десятків людей. Особливо запам’ятався день, коли рятували відразу 29 хворих із дуже важкими пораненнями: травматична ампутація кінцівок, розриви легень, печінки, відриви селезінки, травматичне поранення в голову з перфорацією ока. Загалом протягом п’яти місяців ми пролікували 450 пацієнтів й тішить, що усі залишилися живими».

Найдовший час, який доцент провів, не виходячи з операційної, – три доби. Ярослав Семкович каже, що неймовірна кількість адреналіну блокувала думки про їжу, сон чи відпочинок. Було важко, але рятували дзвінки з дому, волонтери або колеги, які приїжджали.

Бувало й таке, що місцеве населення перешкоджало роботі лікарів: не давали апаратуру, зачиняли палати в госпіталях.

«Вони вважали нас своїми злісними ворогами, які винні у війні, – пригадує Ярослав Семкович. – Щоправда, поступово вдалося досягнути порозуміння з місцевими жителями, і невдовзі за медичною допомогою вони вже приходили до нас самі…».

Героїчний іванофранківець запевняє: коли медик вирушає на війну, його спеціалізація не відіграє жодної ролі. В момент, коли необхідно надати допомогу, думається лише про порятунок людського життя.

«Війна не тільки суттєво підвищила мою лікарську кваліфікацію, але ще більше удосконалила вміння самоконтролю в екстрених ситуаціях, – додає Ярослав Семкович. – Зараз відчуваю себе справжнім спеціалістом».

Щодо стану власного здоров’я і самопочуття, Ярослав Семкович переконує, що реабілітації на разі не потребує – міцна психіка не підводить.

Нещодавно за порятунок життів у зоні АТО лікар отримав грамоту і медаль від командування Західного фронту.

Нагадаємо, від початку АТО до лав армії призвали чотирнадцять працівників ІФНМУ. Наразі у війську служать десятеро осіб, з яких восьмеро – професійні медики.