ВІКНА 22 роки поруч!

На Прикарпатті коштом бійців АТО планують облаштувати кілька місць реабілітації. ВІДЕО

В Україні понад 250 тисяч військових пройшли зону бойових дій. Повертатися у мирне життя не просто. Держава ефективних реабілітаційних центрів, які б лікували душу, а не тіло, досі не створила. На Прикарпатті центр реабілітації для бійців АТО власними силами організували самі ж бійці.
Переглядів: 755

Допомагає Благодійний фонд «Рух Михайлівський» та «Творча Криївка». Хлопці довго шукали місце неподалік Києва. Але ціни на оренду були захмарними. Тому вирішили податися поближче до гір. В селі Клубівці Тисменицького району розбудовують «Бандерівський схрон». І це лише початок, йдеться у сюжеті ”Фактів”, передають ”Вікна”.


Колись це була резиденція місцевого священика. Понад 30 років будівля пустувала. Сьогодні на подвірї гамірно. Бійці АТО облаштовують центр реабілітації для своїх побратимів. На Прикарпатті спільно працюють кияни, полтавчани, запоріжці та хмельничани.


— З часу виходу з Дебальцевого, це десь з січня-лютого минулого року,я в Києві обдивився близько 15 місць. І ніби закинуті, все, ми можем їх взяти, але коли вже починаєш планувати, шукаємо власників, то такі суми заломують. Скаже так, що тільки за ту оренду можна було зробити половину тієї роботи, які ми вже зробили, — каже Ігор Чернецький, керівник проекту «Бандерівський схрон», голова ГО Благодійний фонд «Рух Михайлівський».


Тут вже приймають перших ветеранів. Щоправда, реабілітаційної програми поки не дотримуються, будують альтанку.


Бійці жартують, раніше тут були умови наближені до військових. Сьогодні ремонт йде до завершення. До пуття привели оселю: планують встановити дворівневі ліжка, облаштувати кімнату для волонтерів, занять із психологами та мистецьких справ. Поки працюють на кухні парує обід.


— Хлопці невибагливі: борщ, каша, зараз рагу піде, будуть овочі. Люди приносять молоко, картопля у нас є. Та власне багато чого приносять: зелень, яйця, так ніби є все, — розповідає Наталя Черній, дружина Ігоря Чернецького.


Очищають вікна та фасад. Мріють облаштувати спеціальний заїзд для побратимів, які не встають з інвалідних візків. При вході на подвір’я старі церковні вікна. Це основа мистецької галереї. Спочатку місцеві не дуже довіряли невідомим чоловікам. Сьогодні – перші помічники. Жінки пораються на городі, чоловіки помагають з будовою.


Робота, тиша та духовна рівновага – ось те, за чим приїхали на Прикарпаття колишні військові та майданівці. Аби віддячити за допомогу для сільських дітей зводять майданчик.


Бійці, що пройшли пекельні дні та ночі на Майдані, найгарячіші точки війни на Сході сьогодні самостійно лікують душу. Більшість з ветеранів не готові розмовляти з цивільними психологами, натомість прагнуть творити. І те, що відбувається довкола – чи не найкращий спосіб реабілітації.


На Прикарпатті планують облаштувати одразу кілька місць реабілітації. Усе коштом бійців. На розбудову центру вони віддають власні гроші, якими їх за геройство нагородила держава. Допомагають місцеві та діаспора.