"Вугілля завжди було сферою, де не виробляли, а заробляли. Ми змінили цю філософію", — переконує міністр — Що це за дев’ять фірм на окупованих територіях, роботу яких контролює СБУ, й у них є відкриті рахунки в “Ощадбанку”?
— У Міненерговугілля генеруючі компанії, як правило, всі приватні. Міненерго не приймає участі в будь якому заключенні контрактів. Але для того, щоб отримувати антрацитову групу, більшість шахт, які знаходяться на територіях так званих “ДНР/ЛНР”, зареєстровані в Україні. І ці дев’ять фірм, які контролюються СБУ, мають право поставляти це антрацитове вугілля із зареєстрованих на нашій території шахт, платячи податки на території України, — розповів Ігор Насалик, інформує “112 канал”.
— Зарплату їм платить Україна, контролює їх СБУ – а вони хочуть - постачають вугілля, хочуть – не постачають?
— Якщо б шахтарі визначали поставки, то це було б одне. А якщо там визначають поставки абсолютно інші — то це й інша історія. Зрозуміло, що по одній чи іншій команді можуть призупинити відгрузку. Вони поставляють вугілля, але якщо поставка взагалі припиниться, то ми вже маємо інструмент, який її замінить.
— Чи проводився аудит українських шахт, які підлягають закриттю?
— Якщо проаналізувати історію вугільної промисловості України, а ми колись видобували 85-90 млн тонн, то за цей період пройшла трансформація таким чином: самі високорентабельні шахти в Україні забрав приватний бізнес. А в малорентабельних, які залишилися державі, позабирали ліцензії, де працюють приватні фірми, а державні підприємства працюють на умовах оплати заробітної плати. Така була ситуація до квітня-травня. Ми підняли питання по ліцензіях, а друге, не може бути таке, що деякі шахти, добуваючи тонну вугілля, в якої собівартість 1млн 200, — щоб вони працювали. Тому ми розробили чіткий план з 35 шахтами, які є в державній власності, який ми погодили з профспілками, і ми визначили, що 11-12 шахт повинні бути закриті. Людей ми трансформуємо в іншу форму виробництва. Середню частину ми віддаємо на приватизацію, а в більш ефективну частину ми будемо вкладувати кошти, щоб забезпечити країну необхідним вугіллям. І це зменшить дотацію держави на цілий порядок. Ще три роки назад дотація в вугільній промисловості була 15 млрд гривень. На сьогоднішній день дотація — 450 млн. Вугілля завжди було сферою, де не виробляли, а заробляли. Ми змінили цю філософію.
— А коли держава дотує приватні шахти – це прийнятно?
— У цьому періоді дотація повинна бути. Якщо взяти Польщу, то там дотації шахтарям складають мільярди доларів. Повністю зупинити видобуток українського вугілля – це безперспективно.
— Можливо, купувати дешевше?
— Можливо, але тут треба зважити всі соціальні і інші речі, які з цим зв’язані. Чому видавали 15 млрд? Колись профспілка - це був активний інструмент вибивання з держави коштів, причому ці кошти абсолютно не контролювалися. Я по реструктуризації шахт, крім заробітної плати, за чотири місяці не заплатив ні одної копійки. Бо коли я подивився закупки, які проводилися, і вони в чотири-п’ять раз перевершували вартість підприємства, то зрозуміло, що це були просто жуліки.
— А чи будуть на окупованих територіях шахти, які ви будете дотувати?
— Ні.
— А чим ви будете компенсувати вугільний сегмент, коли ви закриєте шахти?
— Деякі шахти видобувають у нас зараз 300 тонн, а утримуємо ми 2-2,5 тис. людей. Ми будемо вносити додаткові кошти, освоювати нові лави.
Раніше Ігор Насалик переконував, що Україна перестала купувати вугілля із зони АТО.
