Коли почалася Революція Гідності Ярослав був активним учасником подій на Майдані 7 квітня загинув від снайперської кулі. Ярослав Чемний – родом із селища Коропець Монастириського району. Але впродовж кількох останніх років проживав на Івано-Франківщині. Український захисник з позивним «Механ» - рідні та друзі не можуть повірити в те, що трапилось. У їхній пам’яті Ярослав – світлий, добрий, чуйний, справедливий, сміливий, інформують "Вікна" з посиланням на "20 хвилин".
Не вірить, що більше нема серед живих/ Рідна сестра Ярослава Олена Чемна каже, що не може змиритися зі страшною звісткою, повірить у смерть брата, коли побачить його. Олена на два роки старша за Ярослава, вони разом підростали, товаришували до останнього дня:
"Він у дитинстві дуже хотів бути схожим на мене, я вдягала спідницю, а він просив у мами таку ж. Я навчила його всього, що вміла – готував краще за будь-яку господиню. І змайструвати будь-що вмів! Треба на будову – він на будову, кран полагодити – і він вже тут, ще щось – і з тим справлявся на всі сто".
Після закінчення школи Ярослав навчався на юридичному факультеті в університеті в Івано-Франківську. Дуже був веселий, говорить сестра. Тому ще зі шкільної лави та й в студентські роки грав у команді КВН:
"Він був лідером, всюди перший. І скрізь встигав. Дуже любив співати. Весь час затягував то одну, то іншу пісню. Але любив серйозні, душевні мотиви. У нас музична сім’я, тому в Ярослава був дуже гарний голос".
Тепер, коли брата вже нема серед живих, сестра розповідає, що він був снайпером. І на нього полювали вороги, вони відстежували його.
"Ярослав лише вийшов на зміну. О 21.40 його вбив… снайпер, постріл у голову. Шансів на порятунок не було. Мені серед ночі зателефонували хлопці-побратими, потім вже дзвонило командування. Брат п’ять років відслужив та поклав своє життя заради того, аби Україна була незалежною. Він свідомо поїхав на Схід, він був патріотом. Друзі та знайомі – такої ж думки."
