Бійці 80-ї бригади попрощалися з прикарпатцем Михайлом Турчиним, який загинув 2014 року. ФОТО

Цього тижня особовий склад 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на плацу військової частини попрощався з бойовим товаришем, солдатом Михайлом Турчиним із Прикарпаття.
Переглядів: 2783
Військові капелани відправили панахиду, а десантники під звуки військового оркестру попрощалися зі бойовим товаришем

Віддати останню шану загиблому захиснику прибули ветерани АТО, представники духовенства та влади, повідомляє Facebook-сторінка 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Тимчасово виконуючий обов’язки командира бригади підполковник Олег Баляс, виступаючи перед підлеглими, зазначив:

"Солдат Михайло Турчин одним з перших став на захист України. Відтак був призваний у першу хвилю мобілізації у нашу бригаду з села Озеряни Івано-Франківської області. 5 вересня, під час виконання бойового завдання, разом зі своїми побратимами потрапив у засідку. Підрозділ поніс втрати. Загинув і Михайло. Але ми знаємо, що десантники не помирають — вони повертаються на небо".

Сержант у відставці Ігор Бездух розповів про деталі бою, де загинув його побратим:

"У той день ми потрапили у ворожу засідку, яку сепаратисти влаштували неподалік села Цвітні Піски. Мій БТР рухався попереду, а Михайла — йшов позаду. Його машину підбили, екіпаж загинув. І сьогодні я нарешті відчув велике полегшення від того, що Михайло знайде вічний спокій на своїй малій батьківщині".

Тоді тіло солдата Михайла Турчина упізнати не вдалося. Експертиза результатів ДНК була завершена лише нещодавно. Багато зусиль до цієї роботи доклали представники відділу пошукової групи цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, офіцери десантно–штурмової бригади.

Військові капелани відправили панахиду, а десантники під звуки військового оркестру попрощалися зі бойовим товаришем.

Учора, 20 лютого, тіло Михайла Турчина привезли для вічного спочинку на батьківщину — в село Озеряни Галицького району.

Панахида та похорон відбудуться сьогодні об 11.00

Довідка. Засідка під Веселою Горою та Бій під Цвітними Пісками — диверсія проросійських сил, влаштована 5 вересня 2014 року біля блокпосту села Весела Гора та села Цвітні Піски Луганської області.

Спершу з засідки під Веселою Горою була розбита колона 24 БТрО «Айдар», а у бою двома годинами згодом під Цвітними Пісками українські десантники при прориві втратили ще понад 20 бійців.

Всього українські сили втратили 42-46 вояків загиблими та зниклими безвісти.

Станом на 5 вересня 2014 року наступ російської регулярної армії деблокував оточений українськими силами Луганськ у боях під Новосвітлівкою і Хрящуватим, Луганським аеропортом і Георгіївкою. Деякі українські підрозділи неорганізовано відступали, самовільно покидаючи зону бойових дій.

3-4 версня, у рамках підготовки до Мінських переговорів, було повідомлено про намір встановити режим припинення вогню від 5 вересня.

Блокпост в районі Цвітних Пісків контролював єдину трасу Н21 з Металіста на Щастя, і утримувався українськими підрозділами під командуванням офіцера 1-ї танкової бригади Грицькова. З невстановлених причин особовий склад блокпосту полишив його 4 вересня 2014 року.

Решта українських підрозділів у селищі Металіст не були сповіщені про те, що блокпост під Цвітними Пісками більше не контролювався українськими силами. Блокпост у Металісті з 4 вересня оборонявся силами 5-ї аеромобільної десантної роти.

Проросійські сили без бою зайняли блокпост вранці 5 вересня, використавши також сповіщення про припинення вогню, і залишили блокпост під українським прапором.