Репетиція: Ігор Яковина розповів, чому вода така дорога

У четвер, 17 липня, о 17.00, у ПК «Мінерал» у Калуші має відбутися громадське обговорення тарифів на водопостачання і водовідведення. Зустріч директору КП «Водотеплосервіс» призначила Народна Рада, але очікувано, на зустріч прийде значно більше людей. Сьогодні Ігор Яковина провів прес-конференцію, на якій повідомив: до зустрічі готуються ґрунтовно й готові надати громаді вичерпну інформацію щодо формування тарифу. Але раптом хтось не прийде чи навіть не поміститься до зали — той може про основні показники довідатися із ЗМІ.
Переглядів: 920
Ігор Яковина у всеозброєнні. Фото зі сторінки у Facebook

— Точиться багато дискусій навколо того, треба було чи ні проваджувати у Калуші проект Світового банку. Основний ефект від впровадження проекту — це економія електроенергії і зменшення втрат води, — вкотре наголосив Ігор Яковина.

Однак, економію «з’їдає» державна політика у сфері енергетики. Приміром, після того, як, згідно із проектом Світового банку, були реконструйовані 21 станція підкачки води і обладнання другого підйому, місто почало економити майже 30% на електроенергії, або, порівняно із 2010 роком — 2,1 млн. кВт на рік. А платити за електроенергію — більше, оскільки тариф постійно зростає. Наприклад, цього року — уже четвертий раз: у січні 1 кВт електроенергії коштував 1, 21 гривні, а у липні — 1,42 гривні.

У тарифі на воду ціна за електроенергію передбачена на рівні 1,3 гривні за 1 кВт.  Завдяки проведеній реконструкції за проектом Світового банку складова електроенергії у структурі тарифу, порівняно із 2010 роком — незмінна і становить 36%. Якби реконструкцію не провели, то складова електроенергії у тарифі була б на 10% більша.

— Уявіть ситуацію: ви хочете вдома зекономити на електроенергії. І замість лампочки-«сотки» вкручуєте «75-ку». А платите більше. Тоді ви купуєте «25-ку», а платите все одно більше, — ілюструє Ігор Яковина. — Хіба це нормальна політика? Як підприємство має працювати у таких умовах? Хіба зростання цін на електроенергію залежить від керівника? Навіть, якщо завтра на КП «Водотеплосервіс» зміниться керівник, і він буде працювати у таких же умовах, він нічого не змінить. Бо економити на подачі води ніхто не буде. Наше завдання — цілодобове водопостачання без обмежень, до якого ми плануємо перейти після остаточного завершення проекту Світового банку.

Як уже повідомляли «Вікна», КП «Водотеплосервіс» пропонувало Нацкомпослуг при встановленні тарифу на водопостачання закласти інвестиційну складову на рівні 2,93 гривні за кубометр (приблизно стільки становлять витрати на електроенергію у структурі тарифу. Це — одна із найдорожчих складових. — Авт.) для погашення кредиту Світового банку. Однак, Нацкомісія включила до тарифу тільки інвестиційну складову на рівні 0,36 гривні за 1 кубометр води або приблизно 5% у складовій тарифу (прибуток на розвиток виробництва. — Авт.), врахувавши, що амортизаційні відрахування, закладені у тарифі, також будуть направлятися на погашення кредиту.

Щороку місто має повертати Світовому банку 640 тисяч доларів бо приблизно 6,4 млн. гривень. Приблизно половину цього фінансового тягаря візьмуть на себе калушани, оплачуючи за новими тарифами (амортизаційні відрахування — більше 2 млн. гривень на рік плюс прибуток — 919 тис. гривень на рік. — Авт.).

Закритий «Карпатнафтохім»?

— Чому «Карпатнафтохім» не оприлюднить розрахунки по тарифу на очистку стоків? Чому ми можемо усе відкрити і показати, а вони — ні? Ними також має зайнятися Народна Рада, — обурився Ігор Яковина.

У структурі тарифу на водовідведення плата нафтохімікам за очистку стоків становить майже 49%, хоча до підняття тарифу було 26%.

За словами Ігоря Яковини досі підприємство провело ряд заходів для того, щоб зменшити кількість стоків, які місто подає на очисні споруди ТОВ «Карпатнафтохім» — реконструкції, які призвели до зменшення кількості поривів, заходи щодо розділення ливненої води та фекалій. Крім того, встановили прилад обліку стічних вод.

А Нацкомісія зобов’язала КП «Водотеплосервіс» змонтувати свою замірну дільницю. Вона коштуватиме для міста майже 750 тис. гривень. Проектна документація наразі проходить експертизу. Якби ці заходи не були впроваджені у життя, то комунальне підприємство додатково платило б приблизно 3 млн. гривень на рік.

— Приблизно півроку із «ЛУКОРу» нам слали рахунки, у яких підприємство собі самовільно підняло плату за очистку стоків до 2,43 гривні. Проте, ми їм ці рахунки чемно відправляли назад, адже, підняття було незаконним. Зараз вони звернулися до Нацкомісії, і вона їм затвердила тариф на рівні 3,5 гривні за кубометр стоків.

Директор «Водотеплосервісу» зазначає: Нацкомісія серйозно контролює усі розрахунки, подані підприємствами для затвердження тарифів.

— Там не можна просто собі зайти і попросити: напишіть мені такий-то тариф. Усі дані — перевіряють. А для підприємств і окремо керівників передбачені дуже великі штрафи — якщо представники Нацкомісії виявлять зловживання у поданій інформації.

ВОДА І ШТАТИ

— Нас звинувачують у тому, що ми не економимо на зарплаті. Це — не так. Порівняно із 2010 роком ми скоротили 82 особи, — повідомив Ігор Яковина. — За рахунок скорочень з 2010 року фонд заробітної плати виріс лише на 28%. А якби ми не провели скорочень, то платили б приблизно на 660 тис. гривень щороку більше. Ми скоротили максимально, що було можливо.

У структурі тарифу на водопостачання заробітна плата становить 22%, а на водовідведення — 18%.

— Найгірше — коли комуналку плутають із політикою, — зауважив Ігор Яковина. — Коли місто потрапило до проекту Світового банку, ми на усіх нарадах говорили про поступове відняття тарифів — хоча б на рівні інфляції. Але політична мотивація завжди ставала на заваді, — каже комунальник.

Із 1 липня ціна за 1 кубометр води у Калуші зросла приблизно у 2,5 рази. Піднявши тарифи, держава, водночас, припинила дотування: з 1 липня держава не відшкодовуватиме різниці у тарифах. Велика частина фінансового тягаря житлово-комунальної сфери лягла на плечі населення.

З одного боку, одна з вимог МВФ для економічної асоціації між Україною та ЄС — підвищення комунальних тарифів. З іншого, досі держава накопичила 26 млрд. гривень різниці у тарифах, і невідомо, чи зможе їх відшкодувати.

Тепер українці будуть платити «ринково обгрунтовану» ціну за комунальні послуги, повністю оплачуючи їх собівартість: зарплату співробітників, вартість електроенергії і т. д. У комунальних підприємств, які позбудуться з липня субсидій з бюджету, тепер повинен навіть залишатися 5%-ий прибуток — теж за рахунок споживачів послуг, тобто — простого народу.

На зустріч із громадою Ігоря Яковина готує ґрунтовнішу інформацію — зокрема, із порівнянням тарифів на водопостачання в області. Але чи слухатимуть її розлючені калушани? Упродовж кількох тижнів на калуських інтернет-ресурсах звучать заклики до акцій протесту проти підняття тарифів. Споживання комунальних послуг тягне із гаманців містян надто багато, а в країні — тотальне подорожчання: зросли ціни на «комуналку», газ, електроенергію, проїзд, здорожчали продукти і ліки. Хоча зарплати залишилися на попередньому рівні. Тож, настрої людей — зрозумілі.

Як показує практика, такі зустрічі рідко сповнені конструктивом. Наприклад, коли Народна Рада ініціювала зустріч калушан із суддями Калуського міськрайонного суду, містяни радше б, лінчували суддів замість люструвати — стільки емоцій було вкладено у громадський монолог. Лише невідомо, чи дійде хтось до справді правового вирішення питання: подання інформації на розгляд членам Тимчасової слідчої комісії. У цьому випадку також наразі незрозуміло, як вплине зустріч із директором «Водотеплосервісу» на тариф. Хіба що, може, калушани зрозуміють, чому повинні платити так багато. Або, принаймні, виллють свої емоції.