У Івано-Франківську демонструють світлини та картини спільного пленеру дітей України і Польщі. ФОТО

Результати 12-го українсько-польського пленеру, що відбувся у липні цього року ву Кам'янці-Подільському, прикрасили стіни школи №23 в Івано-Франківську.
Переглядів: 620

Тут фортеці старовинного міста Кам’янець-Подільського, краса карпатських гір та українці у побуті.
— Такі зустрічі і спільне малювання, неабияк подобаються школярам, — розповідає представник дільниці Охота, що у Варшаві, та ідейний натхненник пленеру Вітольд Дзєндзєловскі.— Із часу започаткування у мистецьких зустрічах взяли участь близько 400 дітей віком від 14 до 18 років. Із них 300 з Варшави і 100 з України, зі Львова, Кам’янця-Подільського та Івано-Франківська. Чимало наших учасників вже стали студентами факультетів художніх академій та відповідних факультетів в інших навчальних закладах, як і в Україні, так і Польщі».
Як правило, діти з України охочіше беруться за олівець, пензлик і фарби, а польські учасники пленеру озброюються фотоапарартами. Після малювання і фотографування в Кам’янці-Подільському переважно діти з Варшави продовжують мистецькі напрацювання в Одесі, Умані та Львові. Можуть їхати і в Румунію, де змальовують дерев’яні монастирі. Діти з України мало їздять, бо це з фінансового боку це важко. Окрім того, діти постійно вивчають історію тієї території, де малюють. Навіть розповідають все, що пам’ятають з уроків. Але оскільки пленер відбувається влітку, то за спостереженням пана Вітольда, знання їхні не особливо добрі. Але спільними зусиллями, і українці, і поляки, пробують щось розповідати, вчитися один від одного. Для кращого вивчення історії практикується і таке, що по місту діти не ходять з екскурсоводом, натомість проводяться так звані теренові міські ігри (квести), під час яких їм дають завдання найти той чи інший будинок, архітектурний елемент, храм і т ін.
Важливо також, що спільно перебуваючи на пленері, молоді люди, ламають стереотипні уявлення  про Україну. Адже, не таємниця, що багато хто в сусідній країні й досі думає, що в Україні біда, люди голодні, а за кожним деревом — різун із ножем. Для тисяч людей таке — просто смішно. Але, на жаль, ще є  люди, які думають саме так. І тут приїжджаютььв Україну діти та бачать своїх ровесників, цілком європейську державу, яка, щоправда має ще чимало проблем, але цілком толерантна до інших націй. Польським дітям тут добре, весело, цікаво. І про все це діти прозповідають своїм товаришам та удома. Так руйнуються помилкові уявлення про Україну. З неабияким захопленням розповідають про Польщу і учні, які відвідали Варшаву. Кажуть, навіть мова не стає перешкодою у спілкуванні.


Фото Сабіни Ружицької

ДО ТЕМИ:
Свято хліба. У Івано-Франківську печуть хліб без дріжджів

Кулінарна мода: вінтаж і українська класика