Фото зі сторінки Михайла Малкова у Facebook — У питаннях екології рік, що минає, був дуже насичений для Калуша та його мешканців. Причому, трапилося одразу кілька надважливих подій як позитивного, так і негативного характеру, — вважає Михайло Малков. — Позитивною подією стало виділення грошей ОДА на моніторинг по Домбровському кар’єру. По-перше, це показало, що влада реально стурбована ситуацією, по-друге, — що є розуміння того, що для вирішення ситуації старий проект більше використовувати не можна. По-третє, є однозначне розуміння того, що діяти треба, суворо дотримуючись державних будівельних норм. Нарешті, по-четверте, в основу технічних завдань на виконання робіт були покладені напрацювання міжвідомчої міжнародної робочої групи. Іншим, справді позитивним моментом, було задіяння групи члена-кореспондента НАНУ Георгія Лисиченка при роботі із гексахлорбензолом. Та і сам вивіз ГХБ суттєво знижує екологічне навантаження на місто. Вивіз гексахлорбензолу — безумовний плюс для Калуша, адже ГХБ входить до переліку заборонених речовин, згідно зі Стокгольмською конвенцією, причому — окремим рядком.
Колосальним плюсом, на думку експерта, стало підписання Угоди про створення Єврорегіону “Дністер”.
— 29 листопада між Молдовою та Україною був підписаний двосторонній договір про співробітництво у галузі збереження і сталого розвитку басейну річки Дністер. Це значно розширює існуючі механізми співпраці, щоб охопити весь річковий басейн і в усіх секторах, що важливо для управління і захисту загальних вод. Договір створює двосторонні комісії Дністра для сприяння сталому використанню й охороні басейну. — переконаний Михайло Малков. — Думаю, це додасть стимулу владі більш серйозно зайнятися проблемами Калуша. А ми, зі свого боку, будемо цьому всіляко сприяти.
Мінуси ситуації полягають, на думку експерта, найперше, у недостатньому фінансуванні робіт. Не вдалося дочекатися державного бюджету фінансування на наукові дослідження. У зв’язку з цим роботи виконувалися рівно на той обсяг, який профінансувала ОДА. А з обласного бюджету на моніторинг по Домбровському кар’єрі було виділено всього 750 тис. гривень. Зараз частково проводяться дослідження кар’єру. Щоправда, реконструкція спостережних свердловин не зроблена, оскільки роботи почалися близько місяця тому, але погода не дозволяє провести реконструкцію свердловин зараз.
Другою проблемою було «відкриття» фінансування щодо вивезення гексахлорбензолу в третьому кварталі, а для моніторингу Домбровського кар’єру, по суті, — у четвертому.
Зрушення термінів на кінець року і неотримання фінансування науки, безумовно, відбилося на ефективності робіт. Хоча, роботи, замовлені ОДА, виконані на тверде “добре”, — стверджує Михайло Малков. Відповідно до тендерної документації на вивіз ГХБ, має здійснюватися науковий супровід робіт. Цим займалася група члена-кореспондента НАНУ Лисиченка.
— У наступному році очікую, у першу чергу, вирішення проблеми з відселенням мешканців із небезпечних територій, але обов’язково — з науковим обгрунтуванням черговості, — зазначив експерт у коментарі “Вікнам”. — Інше стратегічне рішення, яке має бути прийняте найближчим часом, — це шляхи зупинки наповнення Домбровського кар’єру і хвостосховища. Адже, за прогнозами, Калуш має не більше двох років до потрапляння розсолів у Лімницю.
Цей рік, крім підписання угоди по Дністру, приніс й активізацію проекту ФАО по застарілих пестицидах. Україна перебуває у стані затвердження цього проекту. У разі його підписання, з’являються додаткові фінансові можливості щодо наукової роботи на звалищах гексахлорбензолу. У тому числі, — і додаткової інвентаризації.
— Цей рік приніс зміни й у моє особисте життя — мене затвердили консультантом (по суті — координатором) проекту ФАО у РФ й Україні, — каже Михайло Малков. — Це вкрай цікавий досвід — робота в ООНівській структурі, що об’єднує науково-управлінську та дипломатичну відповідальності. Однак це не зняло з мене всіх інших завдань, наприклад по PPRD. В особистому житті — це колосальний прогрес дочки у фігурному катанні і не тільки. Власне, розвиток цих двох фундаментальних напрямків і є основним очікуванням від Нового року.
Сакральний момент випікання пасок
