На розробку Олеської ділянки сланцевого газу калуських розсолів вистачило б на 11-12 років

Про це на семінарі «Виробництво природного газу зі сланцевих порід», який організувало у Тисмениці представництво американської корпорації Chevron в Україні зазначив професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олександр Петровський.
Переглядів: 616
Під час семінару, організованого американською корпорацією Chevron у Тисмениці. Фото Володимира Заника

Один з ключових аргументів противників розробок сланцевого газу в Україні зводиться до того, що застосування гідророзриву спричинить виснаження водних ресурсів, які за останні десятиліття помітно змаліли.

Проблемі доступності водних ресурсів у Західній Україні була в основному присвячена доповідь професора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олександра Петровського.

За підрахунками вітчизняних науковців, на розробку родовищ сланцевого газу Олеської ділянки знадобиться 0,63% від загального обсягу водозабору Івано-Франківської та Львівської областей, і це не зможе серйозно позначитися на водному балансі території. Натомість, найбільшою загрозою для водних ресурсів на значній ділянці басейну Дністра вчений називає штучні водойми Калуш-Голинського родовища калійних солей. Тільки у Домбровському кар’єрі щорічний приріст розсолів за рахунок опадів та припливу води з водоносного горизонту складає чотири мільйони кубометрів.

— Існує загроза сольового забруднення поверхневих та підземних вод, грунтів, переливу розсолів через дамби та потрапляння у зовнішні водойми. У водоймах родовища є приблизно 27 мільйонів кубометрів води, які можна якраз використати для гідророзриву, — акцентує професор.

При прогнозованому об’ємі води на розробку Олеської ділянки 2,26 млн куб. метрів калуських розсолів вистачило б на 11-12 років.

ДО ТЕМИ:
Сланцевий газ: порятунок, загроза чи битва за великі гроші?

У Тисмениці “Шеврон” пояснював свої наміри щодо сланцевого газу на Прикарпатті. КАРТА