Побратими з 80-ї бригади несли труну 19-річного Павла Ліщинського на плечах. ФОТО

Провести в останню путь Павла Ліщинського прийшли світські та духовні особи, громадські активісти. Крім того, на похорони приїхав взвод 80-ї високомобільної бригади, де служив Павло. У середу, 3 вересня, військові побратими Павла повернулися додому після майже півроку бойових дій.
Переглядів: 1508
Великий портрет Павла Ліщинського встановили на машині "автомайданівця" Володимира Павліва. Фото Марти Галкіної

Павло Ліщинський загинув 29 серпня у боях під Луганськом. У складі 80-ї високо мобільної бригади ЗСУ України 19-річний юнак із Хотіня захищав аеропорт Луганська.


Похорон розпочався об 11.00. Біля ворті на вулиці Гуцульській зібралося майже все село та багато людей із Калуша. Великий портрет Павла Ліщинського віз на своєму автомобілі керівник калуського Автомайдану Володимир Павлів.


Похорон розпочався піснею, яка стала символом Небесної сотні — «Плине кача» у виконанні «Пікардійської терції». Це пісня закарпатських лемків. Так само і Павло Ліщинський має корені на Закарпатті. Під Виноградовом Закарпатської області народилася його мама Маргарита Ліщинська, там проживає його бабуся Маргарита і похований дідусь, на честь якого названо Павла.


— Павло народився 1 серпня 1995 року у Хотіні. Закінчив школу. Вступив до вищого професійного училища. Обрав у подальшому житті бути військовим. Вступив у ряди 80-ї аеромобільної бригади. Із перших днів початку війни їде на Схід захищати кордони країни. Був відповідальним, чесним, справедливим, —  розповів парох Хотіня отець Дмитро Кишенюк. — Материнська любов гідна подиву усіх нас. Не раз приходив до церкви. До сповіді. Справжні герої народу.

Родина Павла Ліщинського прощалася із своїм загиблим сином, братом, племінником.


Вшанувати пам’ять загиблого захотіли духовенство Калуського деканату УГКЦ. Крім того, на похорон приїхав у повному складі гаубично-артилерійський взвод 80-ї високо мобільної бригади, яка базується у Львові. Бойові побратими Павла несли труну та портрет свого побратима. Повним складом вояки стояли біля церкви, склавши на плече сині берети.


Вздовж дороги біля воріт будинків стояли учні хотинської ЗОШ №9 у вінках та у вишиванках. У руках хлопці та дівчата тримали квіти та грона червоної калини. Нагадаємо, у школі №9 Павло навчався до 15 років, оскільки тут 9 клас — випускний.


Панахида за загиблим бійцем відбувалася у хотінському храмі святого Миколая. На службі були присутні священики із різних церков Калуша. За словами пароха о. Дмитра Кишенюка, такої кількості духовенства хотінський храм не бачив, відколи він править тут.


Поховали Павла на новому цвинтарі у мікрорайоні Хотінь.

4 вересня у Калуші оголошено днем жалоби.