Вулиця починається від вулиці Грушевського. До неї прилягає зліва вулиця Гната Мартинця, справа — Писарська. Закінчується вулиця Олекси Гірника над річкою Млинівка переходом у вулицю Луки Загірські, інформують ”Вікна”.
Вулиця Олекси Гірник розпочинається з мемоіральної дошки на його честь
Це одна з найдавніших міських вулиць, яка вела від міста до приміського села Загір’я (тепер — передмістя), далі — до Хотіня та Підмихайля. З ростом міста і входженням Загір’я і Хотіня до складу Калуша вулиця стала монопольною в цьому напрямку, однак у післявоєнний час частково втратила своє значення у зв’язку із закриттям переїзду через залізницю та знищенням мосту через Лімницю.
За радянських часів на вулиці розміщувалися міська пральня (зараз там функціонує сауна) та екскавація — технологічний процес відокремлення гірничої маси від масиву або навалу, виконується екскаваторами, бульдозерами, скреперами, навантажувачами кар’єрними (більшу частину приміщень віддано комерційним структурам).
На вулиці наявні кілька садиб, у одній з яких проживав Герой України Олекса Гірник, на честь його 3 грудня 1992 року названо вулицю.
19 вересня 2016 року рішенням міської ради вулицю Гірника подовжено на 200 метрів за рахунок вулиці Сагайдачного.
Раніше йшлося, що у 1870 році на Загір’ї збудували нову пивоварню Мільштейна, Шпінделя і Вайсмана.
Довідка. Олекса Миколайович Гірник (нар. 28 березня 1912, Богородчани — пом. 21 січня 1978, Канів) — український дисидент, політв’язень, Герой України (2007). 22 січня 1978 року, у 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою (22 січня 1918 року), вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації. Інформація про цей вчинок замовчувалася за роки радянської влади.